Справа № 537/2721/20
16 листопада 2020 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
Головуючого судді - Колотієвського О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Коваль В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Велико-Кохнівської філії до ОСОБА_1 - про стягнення боргу,-
Позовна заява обґрунтована зокрема тим, що згідно рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Полтаваобленерго» від 17.04.2019 року, найменування ПАТ «Полтаваобленерго» змінено на АТ «Полтаваобленерго». У зв'язку з цим, відповідно до Статуту АТ «Полтаваобленерго», останнє є правонаступником ПАТ «Полтаваобленерго» по всьому майну, правам та обов'язкам.
Централізоване постачання теплової енергії, гарячої та холодної води є предметом діяльності товариства згідно із Статутом ПАТ «Полтаваобленерго» від 20.04.2011 року.
ОСОБА_1 є споживачем послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 по о/р № 14166, які надавалися Кременчуцькою філією АТ «Полтаваобленерго» до 25квітня 2019 року.
АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» в особі Кременчуцької філії, виконуючи вимоги чинного законодавства України, надавало Відповідачу послуги в повному обсязі у відповідності до якісних показників згідно вимог нормативно - технічних документів.
Пунктові частини 1 статті 7 Закону України № 2189-VIII, передбачено право споживача своєчасно одержувати належної якості житлово-комунальні послуги. Пунктом 5 частини 2 тієї ж статі та пунктом 1 статті 9 Закону передбачений обов'язок споживача оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. В пункті 18 “'Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" передбачено, що Відповідач зобов'язані щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця розрахуватися з Позивачем за спожиті послуги з теплопостачання.
Розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється на підставі показників вузла обліку (лічильника). Від поточних показників лічильника віднімається попередні показники лічильника - різниця складає споживання в розрахунковому місяці. Сума нарахувань визначається як множення кількості фактично спожитої згідно з приладом обліку теплової енергії (Екал) на затверджений тариф за 1 Екал, згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку.
Розрахунок за централізоване постачання гарячої води здійснюється на підставі показників вузла обліку (лічильника). Від поточних показників лічильника віднімається попередні показники лічильника - різниця складає споживання в розрахунковому місяці. Сума нарахувань визначається як множення кількості фактично спожитої згідно з приладом обліку гарячої води на затверджений тариф за 1 куб. метр, або по нормі споживання гарячої води (тариф/1 особу/ куб. метр) - за відсутності лічильника, згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку.
Однак, Відповідач, грубо порушуючи норми чинного законодавства не здійснював своєчасної оплати одержаних послуг. В результаті цього, станом на 22 червня 2020 року заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, спожиті в період з грудня 2010 року по квітень 2019 року і становить 56 550 грн. 33 коп. із них:
-за послугу “централізоване опалення” - 47 960,79 грн.;
-за послугу “централізоване постачання гарячої води” - 8 589,54 грн.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
В результаті несвоєчасної оплати за комунальні послуги інфляційні втрати складають 2 801,68 грн., разом з цим, за порушення строків виконання зобов'язання Відповідачам нараховано 3% річних в розмірі 1 370,66 грн.
Отже, загальна заборгованість за несвоєчасно оплачені послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, інфляційні втрати та 3% річних становить 60 722 грн. 67 коп.
На підставі викладеного просив суд ухвалити рішення, яким:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» в особі Кременчуцької філії заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в сумі 56 550 (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень 33 копійки, із них: 47 960 (сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 79 копійок - сума боргу за послугу з централізованого опалення: 8 589 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 54 копійки - сума боргу за послугу з централізованого постачання гарячої води;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» в особі Кременчуцької філії індекс інфляції у розмірі 2 801 (дві тисячі вісімсот одну) гривню 68 копійок, 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 370 (одну тисячу триста сімдесят) гривень 66 копійок та понесені судові витрати в сумі 1921 грн.
03 листопада 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, який обґрунтований зокрема тим, що у позовній заяві АТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії зазначає, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 по о/р № 14166, які надавалися Кременчуцькою філією АТ «Полтаваобленерго» до 25 квітня 2019 року.
З цього приводу зазначав наступне:
1. Він за вказаною адресою не проживає та даними послугами не користується. У матеріалах справи наявний лист Виконавчого комітету Новознам'янської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.08.2020 р., що підтверджує, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому він зареєстрований за даною адресою ще з 16 червня 2001 року.
2. Наданий на підтвердження існування між ним та позивачем договірних відносин договір № 37830 про надання послуг з централізованого опалення, підігріву води від 09.11.2011 р. вважає, що не є належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки:
По-перше: позивачем не надано договір у повному обсязі, а подано лише 1 та 4 сторінку, що не дає змогу встановити дійсний зміст договору.
По-друге: відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірник договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:
1) перелік послуг;
2) вимоги до якості послуг;
3) права і обов'язки сторін;
4) відповідальність сторін за порушення договору;
5) ціна послуги;
6) порядок оплати послуги;
7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Однак, із наданого договору не можна встановити такі істотні умови договору, як вимоги до якості послуг, права і обов'язки сторін, відповідальність сторін за порушення договору, ціна послуг (п. б договору не заповненої порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги.
Отже, із вищевикладеного вбачається, то наданий позивачем договір є неукладеним.
Крім цього позивачем не додано до позовної заяви інших доказів на підтвердження надання йому послуг за період з грудня 2010 року по квітень 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу є необгрунтованими та задоволенню не підлягають
Більш того, наголошую, що з урахуванням положень ст. 256, 257, 261 позивач звернувся до суду із стягнення заборгованості за період з грудня 2010 по травень 2017 року після спливу позовної давності.
Оскільки відсутнє належне обґрунтування порушення боржником грошового зобов'язання, то відповідно і відсутні підстави для застосування до даних правовідносин статті 625 Цивільного кодексу України та нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
На підставі вищевикладеного просив суд ухвалити рішення, яким відмовити в задоволення позову.
Крім цього, 03 липня 2020 року відповідач надав суду заяву про застосування строків позовної давності, яка обґрунтована зокрема тим, що відповідно до п. 18 Постанови Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого І опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» розрахунковим періодом І для оплати послуг, якщо інше не визначено договором' є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Оплата послуг повинна була здійснюватися ним до 20 числа місяця наступного за розрахунковим періодом місяцем.
Отже, з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення (аналогічної позиції дотримується Велика палата Верховного суду у постанові від 07.07.2020р. по справі № 712/8916/17, п. 85).
Позов у даній справі обґрунтовується АТ «Полтаваобленерго». в особі Кременчуцької філії порушенням Відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з грудня 2010 року по квітень 2019 року, строк позовної давності щодо яких обчислюється відносно відповідного щомісячного платежу, тобто із 21 числа місяця наступного, за тим у якому надавались послуги.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії звернулось до суду із позовом 31 липня 2020 року, тобто після спливу позовної давності.
06.11.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована зокрема тим, що відповідно до договору №37830 від 09.11.2011 р. про надання послуг з централізованого опалення, підігріву води споживач ОСОБА_1 зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення підігріву води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
У відповідності до ч.3 ст.6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19-21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору. Відповідно до ст. 638 ЦК Україні договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторони має бути досягнуто згоди.
Договір про надання послуг з централізованого опалення, підігріву води є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (с. 634 ЦК України). Типовим договором передбачені усі умови, що визначені законом як істотні, текст якого, вірність паспортних даних, ідентифікаційного номеру, адреси місця проживання, скріплені особистим підписом споживача ОСОБА_1 , тому договір вважається укладеним. Разом з позовною заявою нами був наданий витяг з договору №37830 від 09.11.2011 р., де зазначені дані необхідні для ідентифікації особи споживача, з яким був заключений типовий договір про надання послуг. Пунктом 29 договору передбачено, що договір складено у двох примірниках, один з яких зберігається у споживача, другий у виконавця.
Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету; Міністрів України від 02 березня 2016 р. №207 передбачено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що не виключає можливості проживання Відповідача за іншою адресою, оскільки ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-ІУ від 11.12,2003 р. передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до н,5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р, № 1875-ІУ споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено - якщо в зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Як зазначено в ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Окрім того, на суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, що передбачено ст. 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України). Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов'язання норми глави 50 «Припинення зобов'язання» ЦК України не передбачають.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Полтаваобленерго» від 17.04.2019 року, найменування ПАТ «Полтаваобленерго» змінено на АТ «Полтаваобленерго». У зв'язку з цим, відповідно до Статуту АТ «Полтаваобленерго», останнє є правонаступником ПАТ «Полтаваобленерго» по всьому майну, правам та обов'язкам.
Централізоване постачання теплової енергії, гарячої та холодної води є предметом діяльності товариства згідно із Статутом ПАТ «Полтаваобленерго» від 20.04.2011 року.
ОСОБА_1 є споживачем послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 по о/р № 14166, які надавалися Кременчуцькою філією АТ «Полтаваобленерго» до 25квітня 2019 року.
Відповідач зазначав, що він за вказаною адресою не проживає та даними послугами не користується. У матеріалах справи наявний лист Виконавчого комітету Новознам'янської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.08.2020 р., що підтверджує, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому він зареєстрований за даною адресою ще з 16 червня 2001 року.
Суд, надаючи оцінку вказаним доводам відповідача вважає, що вони є необґрунтованими з оглядну на таке:
З довідки ВК Новознам'янської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 16.06.2001 (що також підтверджується копією паспорту наданої відповідачем).
Відповідно до п. 7 «Правил реєстрації місця проживання» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.
Також в наданій позивачем копії Договору зазначено, що споживачем може бути власник, винаймач, орендар.
З вищезазначеного, суд вбачає, що реєстрація ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з 2001 року не вказує на місце його проживання та не перешкоджала йому бути споживачем за Договором № 37830 від 09.11.2011 року за адресою: АДРЕСА_3 .
АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» в особі Кременчуцької філії, виконуючи вимоги чинного законодавства України, надавало Відповідачу послуги в повному обсязі у відповідності до якісних показників згідно вимог нормативно - технічних документів.
Пунктові частини 1 статті 7 Закону України № 2189-VIII, передбачено право споживача своєчасно одержувати належної якості житлово-комунальні послуги. Пунктом 5 частини 2 тієї ж статі та пунктом 1 статті 9 Закону передбачений обов'язок споживача оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. В пункті 18 “'Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" передбачено, що Відповідач зобов'язані щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця розрахуватися з Позивачем за спожиті послуги з теплопостачання.
Розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється на підставі показників вузла обліку (лічильника). Від поточних показників лічильника віднімається попередні показники лічильника - різниця складає споживання в розрахунковому місяці. Сума нарахувань визначається як множення кількості фактично спожитої згідно з приладом обліку теплової енергії (Екал) на затверджений тариф за 1 Екал, згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку.
Розрахунок за централізоване постачання гарячої води здійснюється на підставі показників вузла обліку (лічильника). Від поточних показників лічильника віднімається попередні показники лічильника - різниця складає споживання в розрахунковому місяці. Сума нарахувань визначається як множення кількості фактично спожитої згідно з приладом обліку гарячої води на затверджений тариф за 1 куб. метр, або по нормі споживання гарячої води (тариф/1 особу/ куб. метр) - за відсутності лічильника, згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку.
Однак, Відповідач, грубо порушуючи норми чинного законодавства не здійснював своєчасної оплати одержаних послуг. В результаті цього, станом на 22 червня 2020 року заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, спожиті в період з грудня 2010 року по квітень 2019 року і становить 56 550 грн. 33 коп. із них:
-за послугу “централізоване опалення” - 47 960,79 грн.;
-за послугу “централізоване постачання гарячої води” - 8 589,54 грн.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
ОСОБА_1 вказав, що позивачем не надано Договір в повному обсязі, а лише 1 та 4 сторінки та не можливо установити дійсний зміст договору з його істотними умовами, а саме: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов'язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги: строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В п. 29 вищевказаного Типового Договору вказано, що він складений у двох примірниках, один з яких зберігається у споживача, другий - у виконавця.
Вищевказане скріплено підписом представника енергопостачальника та ОСОБА_1 з зазначенням особистих ідентифікуючих даних (серії, номеру паспорту, РНОКІІП) які є ідентичними з наданою копією паспорту відповідачем.
Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.
Досліджуючи Розрахунок суми заборгованості за період з грудня 2010 року по квітень 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 суд встановив, що умови договору виконувались у вигляді часткового погашення боргу за послуги, що спростовує твердження відповідача щодо не укладення Договору та невизнання його в цілому.
Таким чином, суд вважає Договір є дійсним та правомірним, а в разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки підлягають виконанню.
Згідно п.5 ч.3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'яний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно статей 526. 527. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні - тонуватись належним чином і в установлений строк відповідь о до умов договору та вимог
закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання. на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від д строченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання модної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідач порушуючи норми чинного законодавства, не здійснював своєчасної плати одержаних послуг, що підтверджуються наданими позивачем розрахунками суми заборгованості.
В результаті станом станом на 22 червня 2020 року виникла заборгованість за період з грудня 2010 року по квітень 2019 року і становить 56 550 гри. 33 коп. із них: за послугу "централізоване опалення” - 47 960,79 грн.; за послугу “централізоване постачання гарячої води" - 8 589,54 грн.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно вищевикладеного, враховуючи що зміст договору, укладеного між сторонами не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, з урахуванням інфляційних втрат та З % річних за весь час прострочення сплати за послуги підлягають задоволенню.
В результаті несвоєчасної оплати за комунальні послуги інфляційні втрати складають 2 801,68 грн., разом з цим, за порушення строків виконання зобов'язання Відповідачам нараховано 3% річних в розмірі 1 370,66 грн.
Отже, загальна заборгованість за несвоєчасно оплачені послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, інфляційні втрати та 3% річних становить 60 722 грн. 67 коп.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов доведений.
Не зважаючи на це, відповідач просив застосувати строки позовної давності.
Вирішуючи дане питання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 3,4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
ОСОБА_1 обґрунтовуючи свою заяву про застосування строків позовної давності вказав, що відповідно до п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.
Також зазначив, що з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. а отже і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу за яким позивач допустив прострочення. Тобто відповідач вважає, що оскільки позивач звернувся з позовом до суду 31.07.2020 року то строк позовної давності сплив.
ОСОБА_2 вказав, що аналогічної позиції дотримується Велика палата Верховного суду у постанові від 07.07.2020 року по справі № 712/8916/17 п. 85)
Досліджуючи вказану обставину, суд приходить такого висновку.
Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що останній платіж ОСОБА_1 здійснено у серпні 2012 року.
Ч.ч. 1. 3 от. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час. що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відтак, оскільки останній платіж відповідачем здійснено у серпні 2012 року, то строк позовної давності до заявлених вимог слід вираховувати таким чином:
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов'язання" розділу I книги п'ятої "Зобов'язальне право" ЦК України, норми якої передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).
Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов'язання норми глави 50 "Припинення зобов'язання" ЦК України не передбачають.
З вищевикладеного вбачається, що не зважаючи про сплив позовної давності, зобов'язання продовжують свою дію, тобто у даному випадку суд в праві застосувати позовну давність лише у межах 3 річного строку.
Отже, вирішуючи питання про застосування строків позовної давності, суд враховує, що позов пред'явлено 04.08.2020 року, тому позивач має право на стягнення заборгованості за попередні 3 роки, що передували пред'явленню позову, тобто з серпня 2017 року по 04 серпня 2020 року, таким чином, розмір заборгованості що підлягає стягненню складає 28 522,83 грн.; 2801 грн. сума інфляції та 3 % річних у розмірі 855.71 грн.
Керуючись: Правилами користування електричною енергією для населення, ст.ст 16. 610, 611, 614 ЦК України, ст.ст. 76, 258-259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Велико-Кохнівської філії до ОСОБА_1 - про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» в особі Кременчуцької філії заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в сумі 28 522,83 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» в особі Кременчуцької філії індекс інфляції у розмірі 2 801 (дві тисячі вісімсот одну) гривню 68 копійок, 3% річних від простроченої суми в розмірі 855.71 грн. та понесені судові витрати в сумі 2102 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський