28.12.2020
єдиний унікальний номер справи 531/1682/20
номер провадження 2/531/481/20
23 грудня 2020 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі
головуючого - судді Черняєвої Т.М.,
за участі секретаря - Мельник О.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Билим І.О.,
представника відповідача - Пушкарьова К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Карлівка в особа Карлівської міської ради про визнання права власності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Територіальної громади м.Карлівка в особа Карлівської міської ради про визнання права власності на гараж.
Позовну заяву обгрунтовує тим, що з 1989 року користується гаражем № НОМЕР_1 , що розташований по АДРЕСА_1 . Реєстрація права власності на вказаний гараж не проводилася. ОСОБА_1 добросовісно заволодів чужим майном у вигляді гаража і продовжує відкрито, безперервно володіти ним понад тридцять років, то він може набути право власності на це майно.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали і повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що земельна ділянка, на якій розташований гараж, право власності на який просить визнати позивач, перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Карлівка в особі Карлівської міської ради. Позивачу в оренду вказана земельна ділянка не надавалася, так само як і не надавався дозвіл на виготовлення технічної документації та проекту відведення земельної ділянки, а отже позивач користується нею незаконно.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши надані докази, приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Стаття 16 ЦК України визначає як один зі способів захисту судом цивільного права та інтересу - визнання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Стаття 344 частина 1 ЦК України передбачає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
З листа ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 20.08.2020 року №7741 (а.с.9) вбачається, що реєстрація права власності на гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не проводилася.
Рішенням ВК Карлівської міської ради від 28.05.2019 №49, гаражу № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Відповідно до технічного паспорту на гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , гараж загальною площею 24,2 кв.м був побудований у 1989 році.
Як встановлено у судовому засіданні, земельна ділянка під гаражем АДРЕСА_2 перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Карлівка в особі Карлівської міської ради. Позивачу в оренду вказана земельна ділянка не надавалася, так само як і не надавався дозвіл на виготовлення технічної документації та проекту відведення земельної ділянки.
Відповідно до п. 10 постанови Вищого спеціалізованого суду «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5, і з огляду на положення ст. 376 ЦК право власності за набувальною давністю на об'єкт самочинного будівництва не може бути визнано судом, оскільки цією нормою передбачено особливий порядок набуття права власності на нерухоме майно, що збудоване або будується на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Згідно з ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Враховуючи, викладене, та зважаючи на те, що гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 збудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та у подальшому не була передана позивачу у користування, суд вважає, за необхідне відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.16, 328, 344 ЦК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Карлівка в особа Карлівської міської ради про визнання права власності відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги або через Карлівський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 28.12.2020 року.
Суддя Т.М.Черняєва