Справа № 324/1251/20
Провадження № 3/324/604/2020
16 грудня 2020 року суддя Пологівського районного суду Запорізької області Каретник Ю.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Пологівського районного суду Запорізької області надійшов протокол серії ОБ №101787 від 20 вересня 2020 року, складений поліцейським СРПП №4 Пологівського ВП ГУНП старшим сержантом поліції Товстиком Р.М. відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у якому зазначено, що 20 вересня 2020 року о 20 годині 40 хвилин по вул.Українській, буд.52, с.Воскресенка Пологівського району Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ 110307, д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, мова не чітка; від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків; водій відсторонений від керування транспортним засобом; зафіксовано на нагрудну камеру №3, яка стоїть на балансі у Пологівському ВП, чим порушив п.2.5 ПДР.
До Пологівського районного суду Запорізької області адвокатом Рощупкіним С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано клопотання про направлення матеріалів для належного оформлення (в порядку статті 271 КУпАП), в якому в обґрунтування заявлених вимог зазначено наступне.
По-перше, відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Однак, вказаний обов'язок водія не є безумовним і виникає у останнього виключно за наявності на те відповідних правових підстав. Як вбачається з наявного у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 для огляду на стан сп'яніння (номер і дата документа відсутні), форма якого не відповідає додатку № 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 р. № 1452/753, у графі 9 «Причини проведення огляду» зазначено: «порушення ПДР». Слід зауважити, що чинні нормативно правові - акти України не визначають такої підстави для проведення відносно водіїв огляду на стан сп'яніння, як порушення ними ПДР. Крім цього, з наявних у матеріалах справи відеозаписів вбачається, що поліцейський протягом усього часу складення відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення жодного разу не вказав жодної підстави для проведення огляду (в тому числі ознак сп'яніння ОСОБА_1 ). Таким чином, у порушення вимог Конституції України, КУпАП, вказаної вище Інструкції та Порядку Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, вимога поліцейського щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння пред'явлена ним без наявності на те правових підстав.
По-друге, згідно з п. 7 розд. ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Як вбачається з наявного у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення, останній був складений поліцейським відносно ОСОБА_1 о 21 год. 00 хв. 20.09.2020. В той же час, як вбачається з наявних у матеріалах справи відеозаписів, вказані у протоколі поліцейським свідки були залучені останнім тільки о 22 год. 40 хв. і, відповідно, дані про них внесені до протоколу більш ніж через півтори години після його складення. Вказаний факт підтверджується також наявними у матеріалах справи поясненнями свідків (які нібито підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння), в яких зазначено, що останні (свідки) були запрошені поліцейським о 22 год. 40 хв. 20.09.2020. За таких умов, у порушення п. 7 розд. ІІ вказаної вище Інструкції, поліцейським до складеного відносно ОСОБА_1 протоколу унесено додаткові записи після його складення.
По-третє, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським відносно ОСОБА_1 , останній нібито порушив пункт 2.5 ПДР (відмова від проходження огляду на стан сп'яніння). В той же час, суть адміністративного правопорушення зазначена поліцейським у протоколі як керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, що має інкримінуватись як порушення підпункту «а» пункту 2.9. ПДР. За таких умов, поліцейським, у порушення ч. 1 ст. 256 КУпАП, при складені відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення неправильно зазначено суть адміністративного правопорушення. Крім того, наведені поліцейським у складеному ним відносно ОСОБА_1 протоколі факти, які не підтверджені належними доказами (докази містять істотні недоліки і суперечності), на думку захисника, позбавляють суд можливості встановити наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також інші обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення справи.
За таких умов захисник вважає, що недоліки і суперечності у зібраних поліцейським доказах, які покладено в основу складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, унеможливлюють подальший розгляд справи №324/1251/20 без їх належного оформлення поліцейським, у зв'язку з чим просить суд протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 101787, складений 20.09.2020 відносно ОСОБА_1 поліцейським СРПП №4 Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Товстиком Романом Миколайовичем, разом із доданими до нього документами направити (повернути) до Пологівського ВП ГУНП у Запорізькій області для належного оформлення.
Ознайомившись із наданим до суду клопотанням про направлення матеріалів для належного оформлення, суддя зазначає, що на даний час відсутні відповідні правові підстави для їх повернення для до оформлення, а вказані у клопотанні обставини неможливо усунути в ході дооформлення, однак можуть бути оцінені судом за результатами розгляду матеріалів, що надійшли до суду. Питання ж щодо доведеності вини особи підлягає з'ясуванню та дослідженню під час судового розгляду та не є підставою для повернення матеріалів справи на дооформлення.
При цьому суддя зазначає, що відповідно до ст.277 КУпАП справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Статтею 38 КУпАП встановлено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 станом на 16 грудня 2020 року обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, має захисника адвоката Рощупкіна С.В., який ознайомився з матеріалами справи та має в наявності копії матеріалів справи, не з'явився до суду, однак адвокатом Рощупкіним С.В. подано до суду клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення для доопрацювання, суд вважає, що наведена поведінка учасників процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, оскільки безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП). Також, враховуючи те, що ст.268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Рощупкіна С.В.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, приходжу до таких висновків.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, з послідуючими змінами та доповненнями, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, зазначено: п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; п.6 розділу І: огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); п.7 розділу I: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення; п.1 розділу II: за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; п.20 розділу III: висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, з наступними змінами: п.3 - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров'я; п.6 - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; п.7 - поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав; п.13, п.14 - лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Крім того, відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (редакція від 08.02.2019), огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
У якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП до суду надано: 1) протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №101787 від 20 вересня 2020 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР, однак, в описовій частині зазначеного протоколу поліцейським зазначено, що ОСОБА_1 «…керував автомобілем ЗАЗ 110307, д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння…», що має інкримінуватись як порушення підпункту «а» пункту 2.9. ПДР; 2) корінець направлення для огляду на стан сп'яніння у відношенні ОСОБА_1 , який не містить дати та часу його складання, та з якого вбачається, що вказане направлення винесене черговим Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Рибкою О.М. , з чого вбачаються порушення поліцейськими встановленого законом порядку огляду водія на стан спяніння, так як відповідно до п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, з наступними змінами, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, про що складається відповідне направлення. Таким чином, оформлення працівниками поліції саме на місці зупинки транспортного засобу направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_1 був зупинений поліцейським СРПП №4 Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Товстиком Р.М., який і повинен був у разі незгоди водія пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу оформити таке направлення, але таке направлення оформлено черговим Пологівського ВП ГУНП, з чого вбачається порушення процедури направлення водія на проходження медичного огляду. Також вказане направлення у графі «Причини проведення огляду» містять запис: «порушення ПДР», однак, чинні нормативно правові - акти України не визначають такої підстави для проведення відносно водіїв огляду на стан сп'яніння як порушення ними ПДР; 3) акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , який мав такі ознаки алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, в присутності двох свідків відмовився від продуття газоаналізатору DRAGER 6810 №0710, однак у ньому не зазначено дату та час такої відмови; 4). письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких зазначено, що 20 вересня 2020 року о 22 годині 40 хвилин по вул.Українській, 52, с.Воскресенка в їхній присутності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від продуття газоаналізатора ALCOTESTER «Drager» та від проходження медичного огляду для встановлення наявності алкогольного сп'яніння, а також вони підтверджують те, що у нього присутні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Із вказаних пояснень свідків вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від продуття газоаналізатора ALCOTESTER «Drager» о 22 годині 40 хвилин 20 вересня 2020 року, натомість, у протоколі серії ОБ №101787 поліцейським зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності свідків о 20 годині 40 хвилин, у зв'язку з чим о 21 годині 00 хвилин був складений адміністративний протокол. Наведене свідчить про те, що всі додатки, які додані до протоколу в якості доказів, були складені вже після складання вказаного протоколу, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735; 5) диск з відеозаписом від 20 вересня 2020 року, на якому містяться 6 відеофайлів.
Проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, з порушенням вимог ст.266 КУпАП є підставою для визнання огляду недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП), внаслідок чого провадження у справі підлягає закриттю.
Враховуючи вищевказане, суд визнає недопустимими доказами протокол серії ОБ №101787 від 20 вересня 2020 року, складений поліцейським СРПП №4 Пологівського ВП ГУНП старшим сержантом поліції Товстиком Р.М.; корінець направлення для огляду на стан сп'яніння у відношенні ОСОБА_1 ; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння у відношенні ОСОБА_1 ; письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 20 вересня 2020 року; відеозапис від 20 вересня 2020 року.
Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суддя, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року про те, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства, а перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі, вважає за необхідне вказати на таке.
Системний аналіз змісту положень КУпАП в поєднанні із вказаною позицією КСУ та ЄСПЛ свідчить, що у такого роду провадженнях належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі і передбачені ст.280 КУпАП, та інших обставин, які мають значення для неї, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суддя при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Однак, у даній ситуації зібрані особою, уповноваженою відповідно до ст.255 КУпАП на складання протоколів про адміністративні правопорушення, матеріали як докази за своєю суттю залишать місце сумнівам і, як наслідок, не узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», з огляду на наведене вище.
Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Підстав для направлення справи на дооформлення суддя не вбачає з огляду на норми ст.284 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суддя вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме: ОСОБА_1 , відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки його вину не доведено належним чином та обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить як нормам національного, так і нормам міжнародного законодавства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у зв'язку із порушенням поліцейськими встановленого порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 268, 279, 283-285 КУпАП України, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої винесено постанову, а також потерпілим до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Каретник Ю. М.