,
Справа № 264/7408/20
3/264/3406/2020
24.12.2020 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Іванченко Алла Миколаївна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Кальміуського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи - підприємця, яка зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом серії ВАБ № 073589 від 05.11.2020 року, який надійшов 09.11.2020 року на розгляд до Іллічівського районного суду Донецької області з Кальміуського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області, вбачається, що 05.11.2020 року, об 11.10 годині ОСОБА_1 , будучи фізичною особою - підприємцем торгівельного павільйону на ринку «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2, здійснювала торгівлю без вдягнутих засобів індивідуального захисту, а саме медичної маски, одноразових рукавичок, окулярів, чим порушила правила щодо карантину, затверджених п.п. 1 п. 10 Постанови КМУ від 27 липня 2020 року № 641, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась за невідомих суду обставин. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, долучені до нього, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Так, у підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, суду було рапорт повідомлення зі служби «102», письмові поясненнями самої ОСОБА_1 , які вона надавала під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, де вказувала, що не вчиняла порушень правил карантину, в момент, коли до неї підійшов працівник поліції у неї була обідня перерва, вона їла та пила чай, при цьому вона не відпускала покупців, інший реалізатор допомагала відпускати людей, випискою з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань на ім'я ОСОБА_1 , рапорт працівника поліції, який склав протокол, фото таблиця, відеоматеріали.
Так, диспозицією ст.44-3КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Санкція ст.44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Матеріали адміністративної справи не містять достатні та беззаперечні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки фактично вони складаються лише з протоколу про адміністративне правопорушення, рапорта працівника поліції, пояснень ОСОБА_1 та фотографій.
При цьому, у матеріалах справи відсутні пояснення свідків, належні фотопідтвердження або відеофіксація, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
При цьому, суд зауважує, що з фотографій та відеоматеріалів, які подані разом із протоколом про адміністративне правопорушення, не вбачається, на якому ринку здійснювалась торгівля і було скоєне правопорушення. У протоколі вказується, що в торгівельному павільйоні ОСОБА_1 здійснювала торгівлю, а на фото та відеоматеріалах вбачається, що торгівля здійснювалась на вулиці біля магазину. В той момент, коли підійшов працівник поліції, вона не здійснювала торгівлю, а стояла поруч, в неї була обідня перерва, вона їла та пила чай, відпускала покупця інша жінка в захисній масці, особу якої працівниками поліції не було встановлено.
Також, наданий рапорт працівника поліції, складений без дати та вихідного номеру, не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини вчинення правопорушення в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення, оцінивши надані докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суддя дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 , в матеріалах справи не має достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів скоєння ним правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст.33,34,35, ст.44-3,247 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: А. М. Іванченко