Справа № 761/24701/20
Провадження № 3/761/6280/2020
26 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Левицької Т.В., прокурора Дяченка В.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні протоколи № 343, 344 від 10 лютого 2020 року, складені старшим оперуповноваженим в ОВС 6-го відділу Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Геращенком В.С., щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 -
про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ?
Як вбачається з протоколів № 343, 344 від 10 лютого 2020 року про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, складені відносно ОСОБА_1 , остання, обіймаючи посаду начальника відділу організаційної роботи, юридичного забезпечення діяльності та персоналу Другого Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 даного Закону, 08.10.2018, припинивши виконання функцій держави, 27.06.2019 о 08:09 несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням), шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , займаючи вищевказану посаду, в порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 даного Закону, після припинення виконання функцій держави, 04.06.2019 о 09:05 несвоєчасно, без поважних причин, подала в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2018 рік (після звільнення), шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Так, відповідно до наказу Другого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 27.02.2017 № 20-к ОСОБА_1 , з 27.02.2017 призначено на посаду начальника відділу організаційної роботи, юридичного забезпечення діяльності та персоналу Другого Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичної особи публічного права є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
У відповідності до статті 1 вказаного Закону суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з статями 167 та 169 цього кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.
Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Другого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги є Міністерство юстиції України.
Відповідно до положення про Другий київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги останній утворюється, реорганізовується та ліквідується Міністерством юстиції України за пропозицією Координаційного центру з надання правової допомоги з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної правової допомоги і є його територіальним відділенням.
Відповідно до інформаційної довідки Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, ОСОБА_1 була наділена посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функцій.
Наказом Другого Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві від 08.10.2018 № 85 к ОСОБА_1 , начальника відділу організаційної роботи, юридичного забезпечення діяльності та персоналу з 08.10.2018 звільнено за угодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП.
Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням), 27.06.2019 о 08:09.
Крім того, відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2018 рік (після звільнення), 04.06.2019 о 09:05.
В судовому засіданні прокурор підтримав протоколи №№ 343, 344 від 06.08.2020 року про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , зазначивши, що в діях останньої наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснила, що під час роботи у Другому київському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги на посаді начальника відділу організаційної роботи, юридичного забезпечення діяльності та персоналу не здійснювала організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Так, під час роботи вона виконувала доручення керівництва та так і не була ознайомлена зі своєю посадовою інструкцією, що і було причиною її звільнення, оскільки не було відомо повний перелік посадових обов'язків. Більше того відповідно до інформації наданої правонаступником Другого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги - Правобережним київським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги - в особових справах посадова інструкція ОСОБА_1 відсутня. В протоколі про адміністративне правопорушення також не вказано, чи було предметом правової оцінки правоохоронних органів посадова інструкція, в якій визначається коло повноважень працівника. Зазначила, що в її підпорядкуванні були відсутні працівники. Вказані декларації вона подала 04.06.2019 року та 27.06.2019 року. Умислу ухилятися від подання вказаних декларацій вона не мала.
Просила суд на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у даній справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши думку прокурора, пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали протоколів про адміністративні правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
З метою всебічного та повного з'ясування усіх обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність об'єднання адміністративного протоколу № 343 від 06.08.2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, зареєстрований в Шевченківському районному суді м. Києва за № 3/761/6280/2020 (№ 761/24701/20) та адміністративного протоколу № 344 від 06.08.2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, зареєстрований в Шевченківському районному суді м. Києва за № 3/761/24705/2020 (№ 761/6282/20) в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер - 3/761/6280/2020 (№ 761/24701/20).
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням /проступком/ визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так, уповноваженою на те посадовою особою, а саме старшим оперуповноваженим в ОВС 6-го відділу Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Геращенко В.С., складено адміністративні протоколи №№ 343, 344 від 06.08.2020 року відносно ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Об'єктом даних адміністративних проступків є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання корупції.
Об'єктивна сторона цих правопорушень виражається у формі несвоєчасного подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення визначається ставленням особи до дії та наслідків, виражене у формі умислу, тобто особа повинна усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачати її шкідливі наслідки і бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто умислу, а саме усвідомлення протиправного характеру своїх дій, передбачення шкідливих наслідків таких дій і бажання їх або свідоме допускання настання цих наслідків.
Таким чином, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, а також враховуючи відсутність умислу у ОСОБА_1 , направленого на вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, настання будь-яких шкідливих наслідків, суд встановив відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а відповідно і відсутність в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
За таких обставин, оскільки відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне закрити справу щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 246, 247, 251, 252, 268, 278, 279, 280, 284, 294 КУпАП, ?
Об'єднати адміністративний протокол № 343 від 06.08.2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, зареєстрований в Шевченківському районному суді м. Києва за № 3/761/6280/2020 (№ 761/24701/20) та адміністративний протокол № 344 від 06.08.2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, зареєстрований в Шевченківському районному суді м. Києва за № 3/761/24705/2020 (№ 761/6282/20) в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер - 3/761/6280/2020 (№ 761/24701/20).
Закрити справу щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Суддя Т.В.Левицька