Справа № 761/4662/20
Провадження № 3/761/2057/2020
04 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Левицької Т.В., за участю прокурора Шкурпела Р.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол № 65 від 11.02.2020 року, складеного старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 6-го відділу Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Козаком С.В., щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ?
Як вбачається з протоколу № 65 від 11.02.2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , останній, працюючи головним спеціалістом відділу пруденційного нагляду управління регулювання та нагляду за установами накопичувального пенсійного забезпечення та управителів ФФБ та ФОН Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,будучи державним службовцем категорії «в», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 даного Закону, 02.02.2018 фактично припинивши виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 05.03.2018 несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до наказу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 10.04.2015 № 121-к ОСОБА_1 з 14.04.2015 призначено на посаду головного спеціаліста відділу пруденційного нагляду за установами накопичувального пенсійного забезпечення департаменту регулювання та нагляду за установами накопичувального пенсійного забезпечення. Даним наказом ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця.
Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 21.12.2019 № 10696/19-5 ОСОБА_1 10.08.2019 прийнято присягу державного службовця.
24.01.2017 ОСОБА_1 ознайомлено з вимогами Закону України Про запобігання корупції» щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Наказом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 15.11.2017 № 515-к ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста відділу пруденційного нагляду управління регулювання та нагляду за установами накопичувального пенсійного забезпечення та управителів ФФБ та ФОН.
Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
У відповідності до статті 1 вказаного Закону суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Наказом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 23.01.2018 № 44-к ОСОБА_1 з 02.02.2018 звільнено з посади головного спеціаліста відділу пруденційного нагляду управління регулювання та нагляду за установами накопичувального пенсійного забезпечення та управителів ФФБ та ФОН, за власним бажанням.
В судовому засіданні прокурор підтримав протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , зазначивши, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 проти складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення заперечив, суду пояснив, що з 10.08.2009 почав працювати у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Останньою посадою була головний спеціаліст відділу пруденційного нагляду управління регулювання та нагляду за установами накопичувального пенсійного забезпечення та управління ФФБ та ФОН Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. 02.02.2018 його було звільнено з посади за власним бажанням. 02.02.2018 ним було отримано трудову книжку та цього ж числа було проведено остаточний розрахунок.
Зазначив, що електронний ключ доступу до системи подання та оприлюднення декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування він отримував два рази, а саме в березні 2017 року через Акредитований центр сертифікації ключів органів юстиції. Останній раз електронний ключ він отримав 25.03.2019 через Акредитований центр сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк».
Крім того, що про необхідність подання декларації перед звільненням йому було відомо, однак не знав про терміни подання такого типу декларації. Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням) він подав 05.03.2018. Він не знав, що декларація подається відразу під час звільнення. Вважав що вказану декларацію повинен був подати до 01.04.2019 та вказати період подання декларації з 01.01.2018 по дату звільнення. 05.03.2018 декларація була подана. Умислу ухилятися від подання декларації у нього не було.
Заслухавши думку прокурора Шкурпела Р.В., пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням /проступком/ визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так, уповноваженою на те посадовою особою, а саме протокол складено старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 6-го відділу Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Козаком С.В. № 65 від 11.02.2020 року відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання корупції.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у формі несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення визначається ставленням особи до дії та наслідків, виражене у формі умислу, тобто особа повинна усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачати її шкідливі наслідки і бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків.
З пояснень ОСОБА_1 наданих ним в судовому засіданні, вбачається, що з 10.08.2009 почав працювати у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Останньою посадою була головний спеціаліст відділу пруденційного нагляду управління регулювання та нагляду за установами накопичувального пенсійного забезпечення та управління ФФБ та ФОН Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. 02.02.2018 його було звільнено з посади за власним бажанням. 02.02.2018 ним було отримано трудову книжку та цього ж числа було проведено остаточний розрахунок.
Зазначив, що електронний ключ доступу до системи подання та оприлюднення декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування він отримував два рази, а саме в березні 2017 року через Акредитований центр сертифікації ключів органів юстиції. Останній раз електронний ключ він отримав 25.03.2019 через Акредитований центр сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк».
Крім того, що про необхідність подання декларації перед звільненням йому було відомо, однак не знав про терміни подання такого типу декларації. Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням) він подав 05.03.2018. Він не знав, що декларація подається відразу під час звільнення. Вважав що вказану декларацію повинен був подати до 01.04.2019 та вказати період подання декларації з 01.01.2018 по дату звільнення. 05.03.2018 декларація була подана. Умислу ухилятися від подання декларації у нього не було.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто умислу, а саме усвідомлення протиправного характеру своїх дій, передбачення шкідливих наслідків таких дій і бажання їх або свідоме допускання настання цих наслідків.
Таким чином, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, а також враховуючи відсутність умислу у ОСОБА_1 , направленого на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, настання будь-яких шкідливих наслідків, суд встановив відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а відповідно і відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
За таких обставин, оскільки відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне закрити справу щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 246, 247, 251, 252, 268, 278, 279, 280, 284, 294 КУпАП, ?
Закрити справу щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Суддя Т.В.Левицька