21.10.2020 Єдиний унікальний номер 205/7120/20
Номер провадження 3/205/3442/20
іменем України
21 жовтня 2020 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Таус М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає у АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 304091 від 08.09.2020 року, ОСОБА_1 08 вересня 2020 року о 21-30 год., перебуваючи біля будинку № 4 по вул. Моніторна у м. Дніпро в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою на адресу перехожих, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце і час судового розгляду справи, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавав. Постанова судді про привід ОСОБА_1 . Національною поліцією не виконана.
За таких обставин слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Приймаючи до уваги поведінку особи, яка притягається до відповідальності, яка ухилившись від суду, не бажала особисто приймати участь в розгляді справи, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальності за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Санкція ст. 173 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З викладеного слідує, що одним із обов'язкових елементів доказування у справі є відомості щодо суб'єкта адміністративного правопорушення, тобто особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В той же час справа взагалі не містить жодних офіційних документів (їх копій), які б підтверджували відомості про особу, у відношенні якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відсутність в справі відомостей щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суперечить вимогам ст.ст. 7, 8, 245, 251, 252, 280 КУпАП та вказаному вище рішенню ЄСПЛ, яке згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язкове і для працівників Національної поліції.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга, подаються до відповідного апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя М.М. Таус