справа № 208/7205/20
№ провадження 1-в/208/385/20
Іменем України
22 грудня 2020 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника установи виконання покарань ОСОБА_4 , засудженої ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання, -
встановив:
26.10.2020 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання.
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_5 засуджена вироком Свердловського районного суду м. Костроми РФ від 21.12.2017 року з урахуванням апеляційної хвали Костромського обласного суду від 10.04.2018 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 210, ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК РФ до 11 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму. В строк відбування покарання зараховано строк перебування під вартою в період з 04.05.2015 року по 20.12.2017 року. Після набрання вироком законної сили - 10.08.2018 року, засуджена ОСОБА_5 направлена для відбування покарання в ФКУ «Виправна колонія № 1 УФСВП Росії по Вологодській області».
14 грудня 2018 року наказом Міністерства юстиції України № 3936/5 вирішено прийняти в Україну засуджену ОСОБА_5 відповідно до ст. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 26.10.2018 року за № 06-140501/18.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.02.2019 року у справі № 694/151/19 задоволено клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, вирішено вирок Свердловського районного суду м. Костроми РФ від 21.12.2017 року, з урахуванням апеляційної ухвали Костромського обласного суду від 10.04.2018 року, про засудження ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 210, ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК РФ до 11 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму - привести у відповідність із законодавством України.
Вирішено вважати ОСОБА_5 засудженою за ч. 1 ст. 255 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України із врахуванням ч. 3 ст. 68 КК України, до 8 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання остаточно вважати призначеним покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років без конфіскації майна. Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 21.12.2017 року. Зарахувати в строк відбування покарання строк тримання засудженої ОСОБА_5 під вартою з 04.05.2015 року по 20.12.2017 року включно.
29.07.2020 року ОСОБА_5 прибула до ДУ Харківський СІЗО, 13.08.2020 року етапована до Лук'янівського СІЗО м. Київ та 21.08.2020 року прибула до Черкаського СІЗО № 30, де перебувала до 28.09.2020 року. 28.09.2020 року вибула до місця відбуття покарання у Кам'янській виправній колонії № 34. Захисник ОСОБА_6 прохає застосувати до засудженої ОСОБА_5 положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VІІІ.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджена ОСОБА_5 клопотання підтримали з підстав, наведених у його мотивувальній частині. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання захисника. Представник установи виконання покарань ОСОБА_4 прохала вирішити клопотання захисника на розсуд суду.
Вислухавши учасників судового провадження та вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Порядок зарахування попереднього ув'язнення в строк покарання передбачений законом України про кримінальну відповідальність, зокрема ч. 5 ст. 72 КК України. Положення зазначеної статті неодноразово змінювались законодавцем.
Відповідно до абз. 1, 4 ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VІІІ, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Дана редакція Закону діяла з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 надано правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), відповідно до п. 106 якого, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. У такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Як встановлено судом з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 до її засудження судом Російської Федерації, приведення вироку іноземного суду у відповідність з національним законодавством та прийняття для відбування покарання в Україну, була попередньо ув'язненою з 04.05.2015 року (згідно ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.02.2019 року) по 10.04.2018 року (згідно розпорядження про виконання вироку відносно ОСОБА_5 ), означений строк слід зарахувати у строк відбування покарання з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року.
Керуючись ст. 72 КК України, ст. 370-372, 537, 539 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 - задовольнити.
Зарахувати засудженій вироком Свердловського районного суду м. Костроми Російської Федерації від 21.12.2017 року, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання період попереднього ув'язнення з 04 травня 2015 року по 10 квітня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, вона набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1