№ 207/2349/20
№ 3/207/882/20
01 грудня 2020 року суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області І.М. Юрченко, розглянувши матеріали, які надійшли з Південного ВП Кам'янського ВП ГУ НП України в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КпАП України,
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 513426 від 10.09.2020 року слідує, що 10.09.2020 року о 08 год. 45 хв. в м. Кам'янське Дніпропетровської області по вул. Подільська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21213» д/н НОМЕР_2 з явними ознаками сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України не визнав та пояснив, що він не знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» відмовився у зв'язку з тим, що боявся короновірусу. Він наполягав, щоб його повезли до лікарні, але працівники поліції не дослухались до нього. Працівники поліції приїхали тому, що сталася дорожньо-транспортна пригода за його участю. Він їхав і раптом на дорогу вискочила кішка, він вивернув руль та зачепив автобус.
Потерпілий від ДТП ОСОБА_2 надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутністю, зазначив, що ніяких претензій до ОСОБА_1 не має, чи перебував він у стані алкогольного сп'яніння він не знає, запаху алкоголя від ОСОБА_1 він не чув. При ньому працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти медичне обстеження на стан алкогольного сп'яніння або продути у "Драгер".
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 10.09.2020 року він їхав по вул. Подільській і повернув на вул. Уральську, там стояв автобус «ВАЗ» та автомобіль працівників поліції. Його попросили бути свідком ДТП, працівники поліції складали якісь документи, а він їх підписував. Він з ОСОБА_1 не спілкувалися, т.я. ОСОБА_1 знаходився в десяти метрах від нього, отже він не знає чи був ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, чи ні. Було темно, він поспішав додому та свої пояснення він не читав, а просто підписав їх. При ньому ОСОБА_1 не відмовлявся продути в Драгер, також і не відмовлявся поїхати в лікарню на огляд. Взагалі він не пам'ятає, щоб працівики поліції пропонували б ОСОБА_1 продути в Драгер чи поїхати в лікарню на огляд.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 10.09.2020 року він йшов з роботи, до нього звернувся працівник поліції, щоб він був свідком, поліцейський дав йому якісь документи, сказав, що це документи про те, що водій знаходився в п'яному вигляді, але факт того, що водій був п'яний він не помітив. Він підписав ці документи і швидко пішов, так як він поспішав, бо у нього вдома була хвора дитина. Що саме за документи він підписав, він не знає. ОСОБА_1 не справляв враження людини, яка знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Про що з ОСОБА_1 розмовляли працівники поліції він не знає, оскільки не звертав на це уваги. Він стояв в стороні, а робітники поліції стояли з ОСОБА_1 приблизно в 7-8 метрах від нього, тому він не чув про, що вони розмовляли. Він не може підтвердити, що в його присутності ОСОБА_1 пропонували продути в Драгер, чи поїхати на огляд до лікарні. За що розписувався він не пам'ятає, і не читав.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
За наслідками розгляду справи вважаю, що працівниками поліції не було дотримано вимог статті 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07 листопада 2015 року, з огляду на наступне:
Завданням кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Відповідно до п. 3 цього Порядку, огляд проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Із обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 513426 від 10.09.2020 року слідує, що ОСОБА_1 відмовився на вимогу працівника поліції пройти огляд для виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 на місці пройти тест за допомогою спеціального пристрою, працівник поліції зобов'язаний був вказати про це у відповідному акті, а далі повинен був забезпечити його доставку до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, для встановлення стану сп'яніння, а у разі відмови водія пройти медичний огляд у медзакладі, - скласти відповіднитй протокол.
Докази, які б вказували на дотримання працівниками поліції порядку направлення на такий огляд до медичного закладу, у справі відсутні.
З цих підстав, суд надає віри поясненням ОСОБА_1 оскільки вони є логічними і послідовними, узгоджуються із усіма доказами, що надані суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland").
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskalv. Poland), п. 73).
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelasv. Croatia), п. 74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).
Керуючись ч. 1 ст. 130 ст.ст. 247, 268, 283, 284, 285, 289 КпАП України, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя І.М. Юрченко