Справа № 163/2623/20
Провадження № 2-др/163/4/20
(ДОДАТКОВЕ)
22 грудня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасну ви-плату страхового відшкодування,
У вказаній справі 20 листопада 2020 року судом ухвалене рішення про часткове задоволення позову.
08 грудня 2020 року від представника позивачів надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про стягнення з відповідача понесених позивачами витрат на професійну правничу допомогу по 5 000,00 гривень в користь кожного.
Представник відповідача подав відзив на цю заяву, у якому просив відмовити у відшкодуванні позивачам заявлених судових витрат. Таку свою позицію обґрунтував ненаданням укладеного між позивачами і адвокатом Ільківим М.М. договору про надання правничої допомоги; неможливістю визначення витраченого адвокатом часу на надання такої допомоги; складанням одних і тих же документів стосовно обох позивачів; складанням позову про стягнення страхового відшкодування, тоді як заявлений позов має інший предмет; неспівмірністю заявлених витрат зі складністю справи витраченим адвокатом часу на надання правничої допомоги.
Вирішуючи заяву представника позивачів, суд встановив таке.
У поданій позовній заяві та окремо складеному документі представник позивачів надав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат в загальній сумі на обох позивачів 10 000,00 гривень, яку просив стягнути з відповідача в користь позивачів по 5 000,00 гривень кожного.
Ухваленим по справі рішенням суд такої вимоги по судових витратах не вирішував.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивачів подав після ухвалення рішення у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц вказала, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
За змістом статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Отже, враховуючи наведені норми та правову позицію Верховного Суду, наявні підстави вважати, що поданий разом із позовом попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат за своїм процесуальним характером є зробленою заявою згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, якщо справа розглядається за правилами спрощеного провадження.
Факт ознайомлення представником позивачів із рішенням суду з Реєстру судових рішень 01 грудня 2020 року сумніву не піддається, оскілки надіслане йому поштове відправлення з копією рішення повернулось до суду без вручення, позивачі отримали рішення поштовим зв'язком 09 грудня 2020 року, а заяву про ухвалення додаткового рішення представник подав поштовим зв'язком уже 03 грудня 2020 року.
У зв'язку із цим та з урахуванням положень ч.6 ст.124 ЦПК України встановлено, що заява представника позивачів подана в межах встановленого ч.8 ст.141 ЦПК України.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
На підтвердження заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник позивачів подав складені на кожного позивача детальні описи наданих послуг, квитанції до прибуткового касового ордеру від 20 листопада 2020 року, ордери на надання правничої правової допомоги та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
У детальних описах наданих послуг в якості підстави для їх складання вказано договори про надання правової допомоги від 14 серпня 2020 року.
Проте ні до матеріалів позову, ні до заяви про ухвалення додаткового рішення, таких договорів представник позивачів не додано.
Окрім цього, суду не надано жодного документу, який би свідчив про погодження і отримання позивачами зазначених у детальних описах їх представником послуг.
Усі подані документи містять підписи лише представника позивачів, тобто складені в односторонньому порядку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) … Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, подані представником позивача документи не є достатніми в розумінні вимог закону для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У зв'язку з наведеним, заявлені представником позивача судові витрати відшкодуванню не підлягають через їх недоведеність належними доказами.
Керуючись ст.ст.138, 141, 270 ЦПК України, суд
У стягненні з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" в користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На додаткове рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Імена позивачів:
- ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ;
- ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Найменування відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес"; місце знаходження: вулиця Велика Васильківська 72, місто Київ; код ЄДРПОУ - 32638319.
Головуючий : суддя С.С.Чишій