Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 грудня 2020 р. Справа№200/10930/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
24 листопада 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, про :
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення позивачеві відсоткового значення розміру пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії позивачеві відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, та здійснити виплати з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На час виходу на пенсію ГУ ПФУ йому було призначено пенсію у розмірі 77 відсотків від грошового забезпечення.
Посилаючись на безпідставність зменшення відповідачем розміру його пенсії з 77% грошового забезпечення до 70 %, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» позивачу проведено перерахунок раніше призначеної пенсії.
Законом України від 08.07.2011 року №36638VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який вступив в силу 01.10.2011 року, було внесено зміни до низки актів, в тому числі статті 13 Закону №2262 про розмір пенсії за вислугу років у відсотках.
Законом України від 27.03.2014 року №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до статті 13 Закону України № 2262 максимальний розмір пенсії, що призначаються за вислугу років, не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону №2262.
Також представником відповідача зазначено, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до заниження розміру пенсії позивача, а навпаки призвели до її збільшення, що унеможливлює порушення прав останнього, у зв'язку із чим наполягав на відмові у задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем до суду було подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження обґрунтовану необхідністю повного та всебічного з'ясування обставин справи.
З приводу наведеного суд зазначає, що частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закріплено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно частин 2, 3 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із п. 3 ч 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, суд зазначає, що дана адміністративна справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із ч. 12 ст. 171 КАС України, якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п'яти днів з дня вручення ухвали.
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 259 КАС, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Отже, строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом визначається в ухвалі про відкриття провадження у справі, за результатами розгляду відповідного клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 статті 260 КАС України).
Отже, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач подає в установлений судом строк.
Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи не містять, та строк відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом не визначався.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про незначну складність справи та проведення її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, підстави для розгляду її за правилами загального позовного провадження - відсутні.
Крім того суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 260 КАС України, частина друга-шоста цієї статті не застосовується до справ визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Отже, порядок розгляду даної справи безпосередньо визначений нормами законодавства та зазначеними нормами не передбачено право відповідача на подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, та розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII від 09.04.1992 року, яка була йому призначена - з 01.01.2007 року у розмірі 77 процентів від суми грошового забезпечення.
24.05.2018 року Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Донецькій області сформувала та скерувала до ГУ ПФУ у Донецькій області довідку № 10050ЛК про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відносно ОСОБА_1 , згідно із якою, відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, Постанов КМУ № 988 та № 103, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01 січня 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського/старший оперуповноважений (апарат головних управлінь Національної поліції), до посади на день звільнення зі служби оперуповноважений, становить: посадовий оклад - 2600,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) підполковник міліції - 2200,00 грн.; надбавка за стаж служби (50%) - 2400,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15,00%) - 390,00 грн.; премія (6,06 %) - 459,95 грн., всього - 8049,95 грн.
ГУ ПФУ у Донецькій області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Донецькій області від 24.05.2018 року № 10050ЛК, розмір перерахованої пенсії з 01.01.2016 складає - 5634,97 грн., що стверджується протоколом ГУ ПФУ у Донецькій області за пенсійною справою - 31036 від 26.10.2020 року.
Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивачеві пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорій 2 - 95 процентів.
У подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70 процентів максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
З аналізу викладених норм вбачається, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів від сум грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону № 2262-XII максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2016 року, але виходячи із розміру пенсії у процентах, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій останній не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.
Крім того, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XI щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 (справа № 686/12623/17), та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно з якою при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 77 процентів від суми грошового забезпечення ще у 2007 році, а відповідно до статті 22 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні, тому суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 77 до 70 процентів грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2016 року.
Відповідач не довів, що зменшуючи у процентному відношенні розмір пенсії позивачу під час її перерахунку, він діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому такі його дії є протиправними.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що перерахунок пенсії позивача з 77 до 70 процентів грошового забезпечення, є неправомірним, а тому суд вважає позовні обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідачем суду не представлено.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з вимог частини першої статті 139 КАС України, згідно із якою при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із наведеним, сплачений позивачем при зверненні до суду із даним позовом судовий збір у сумі - 840,80 грн., підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,241-247,255,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Г. Батюка, буд. 8, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, та здійснити виплати з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Г. Батюка, буд. 8, ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі - 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 24 грудня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров