14 грудня 2020 року Справа № 915/271/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління каналів річки Інгулець (57300, Миколаївська обл., м. Снігурівка, вул. Центральна, 196, ідентифікаційний код 42749093)
до відповідача: Фермерського господарства “Колос” в особі керівника Грабарчука А.М. (57230, Миколаївська область, Вітовський р-н, с. Білозірка, пров. Північний, 7, ідентифікаційний код 30405651)
про: стягнення 221219,87 грн.
06.03.2020 Управління каналів річки Інгулець звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 11/186 від 28.02.2020 про стягнення з Фермерського господарства “Колос” 190254,00 грн. боргу за надані послуги згідно договору №3/31/Р-16/959 від 03.05.2019 та 30 965,87 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання згідно цього договору.
Ухвалою суду від 11.03.2020 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
23.03.2020 від позивача до суду надійшла заява № 11/247 від 19.03.2020 на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 11.03.2020, до якої додано виправлену позовну заяву №11/229 від 18.03.2020.
Ухвалою суду від 06.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Судове засідання у справі призначено на 05.05.2020. Встановлено учасникам справи строки для подання до суду заяв по суті справи.
05.05.2020 від позивача до суду надійшло клопотання № 11/397 від 05.05.2020, в якому позивач просить розглянути справу без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами.
У зв'язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (зі змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.05.2020 відкладено розгляд справи № 915/271/20 без визначення дати судового засідання.
Ухвалою суду від 09.10.2020 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у даній справі відбудеться 22.10.2020.
Однак, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Адаховської В.С., 22.10.2020 судове засідання не відбулося.
Ухвалою суду від 27.11.2020 призначено справу до розгляду на 14.12.2020 о 14:30.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Так, ухвалою суду від 06.04.2020 (про відкриття провадження у справі) відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву. Копію вказаної ухвали відповідач отримав 09.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400140042184.
Крім того, ухвалою суду від 05.05.2020 повідомлено відповідача, що він має право в строк, визначений п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (зі змінами внесеними Законом України № 540-ІХ от 30.03.2020) надати суду відзив з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Копію вказаної ухвали відповідач отримав 12.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400140308273.
При цьому, суд вважає за необхідне зауважити на такому:
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” (з подальшими змінами і доповненнями) з 22.05.2020 до 31.07.2020 на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (з наступними змінами та доповненнями) з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ Х “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: “під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі - Закон № 731-ІХ), яким пункт 4 розділу X “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином”.
При цьому, пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 731-ІХ визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII “Прикінцеві положення” Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Виходячи з вищенаведеного, слід вважати, що строк на подання відзиву, продовжений з урахуванням пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” ГПК України (в редакції Закону № 540-IX), відповідно до приписів пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” ГПК України (в редакції Закону № 731-ІХ) для відповідача у даній справі тривав до 06.08.2020 включно.
Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Крім того, відповідач з жодним письмовим клопотанням або заявою з процесуальних питань по справі не звертався, намірів щодо бажання оформити відзив, або надати час для цієї процесуальної дії суду не заявляв.
Також, суд вважає за необхідне зауважити на такому:
Згідно з приписами ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
14.12.2020 учасники справи своїх повноважних представників в судове засідання не направили, хоча про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.
Копія ухвали суду від 27.11.2020 у даній справі, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, отримана останнім 01.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400142152360.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника та оскільки відповідач постійно та належним чином повідомлявся за адресою місцезнаходження про час та місце розгляду справи та отримував копії судових ухвал, при цьому жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, до суду не подавав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.12.2020 за відсутності представників сторін.
При цьому, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до змісту ст. 240 ГПК України, 14.12.2020 за результатами розгляду даної справи, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
03.05.2019 між замовником: Фермерським господарством “Колос” в особі голови Грабарчука Андрія Миколайовича та Виконавцем І: Управління каналів річки Інгулець, Виконавцем ІІ: Снігурівським міжрайонним управлінням водного господарства, Виконавцем ІІІ: Вітовським управлінням водного господарства і Виконавцем IV: Регіональним офісом водних ресурсів у Миколаївській області було укладено договір про надання послуг № 3/31/Р-16/959 (далі - договір).
Згідно з п. 1.1 договору, даний договір передбачає умови та порядок надання послуг, пов'язаних із забором води (перекачування води водокористувачам у маловодні регіони) та вилучення води з водних об'єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) із використанням водозабірних споруд Виконавця І, Виконавця II, Виконавця III для поливу сільгоспкультур Замовником, крім того консультаційних послуг, пов'язаних з раціональним використанням водних ресурсів та експлуатацією об'єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу, а також розрахунків за надані послуги.
Пунктом 2.1. договору визначено обов'язки Виконавця І (позивача), зокрема надавати послуги, пов'язані із забором води згідно з планом поливу в обсягах, які забезпечені; надавати доступ до забору води з точок водовиділу; забезпечити облік води.
За умовами п. 2.1.5. договору Виконавець І на основі заявки Виконавця ІІ зобов'язався надавати Виконавцю ІІ для подальшої передачі Замовнику рахунок на оплату послуг, пов'язаних із забором води за договірною ціною.
У відповідності до п. 2.9.2, Замовник зобов'язався сплачувати Виконавцям кошти за надані послуги згідно з умовами цього договору.
Умовами пункту 3.10. договору сторони передбачили, що першого числа кожного наступного за звітним місяця на основі даних журналів обліку забору води Виконавцем ІІІ складається Акт про надання послуг, пов'язаних із забором води, який підписується уповноваженими представниками Замовника, Виконавця ІІІ, Виконавця ІІ, та Виконавця І (додаток № 8).
Відповідно до п. 4.6 договору, Замовник здійснює попередню оплату вартості послуг в сумі 85 %, пов'язаних із забором, замовлених на поточний місяць обсягів води, на підставі рахунків, наданих Виконавцем І та Виконавцем II, та в сумі 100% - на підставі рахунку, наданого Виконавцем III, відповідно до поданої Замовником заявки, протягом п'яти днів після отримання рахунків.
Згідно п. 4.7. договору до 10 числа поточного місяця Замовником здійснюється остаточний розрахунок з Виконавцем І, Виконавцем ІІ та Виконавцем ІІІ за надані послуги, пов'язані із забором води за попередній місяць відповідно до наданих Виконавцем І, Виконавцем ІІ та Виконавцем ІІІ рахунків. У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями Замовник здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню. Якщо фактичний водозабір виявиться меншим, ніж очікуваний, надлишкові кошти зараховуються як оплата послуг забору води на наступний місяць.
Відповідно до п. 4.9 договору, рахунок на оплату може бути виставлений шляхом направлення виконавцями сканованої електронної копії, що містить технічне відтворення підпису керівника (або іншої уповноваженої особи, визначеної відповідно до договору) та печатки (за наявності), на електронну поштову адресу замовника, яка зазначається у договорі.
Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за цим договором.
Позивач вимоги договору виконав повністю, надав відповідачеві послуги, пов'язані із забором води, на суму 6770,30 грн. у травні 2019 року, 40279,00 грн. у червні 2019 року, 89213,70 грн. у липні 2019 року, 23139,00 грн. у серпні 2019 року, а також на суму 30852,00 грн. у вересні 2019 року, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами про надання послуг, пов'язаних із забором води за травень, червень, липень, серпень та вересень 2019 року. (а.с. 33-37).
На підставі цих актів Виконавець І надав Замовнику рахунки: № 154 від 05.06.2019, № 262 від 04.07.2019, № 348 від 05 08 2019, № 413 від 03.09.2019, № 535 від 02.10.2019 (а.с. 41-45).
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач вимоги Договору не виконав, оплату за надані послуги в строк, встановлений у Договорі, не здійснив.
В підтвердження вказаних доводів позивач надав довідку № 06/ від 28.02.2020 про наявність заборгованості відповідача станом на 01.02.2020 в сумі 190254,00 грн. за надані послуги, пов'язані із забором води у 2019 році (а.с. 38).
Таким чином, розмір заборгованості відповідача за надані послуги по Договору за період з травня 2019 року по вересень 2019 року становить 190254,00 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості за вих. № 11/184 від 28.02.2020, складений позивачем (а. с. 46).
Позивач на адресу відповідача направляв претензію № 1 за вих. № 11/499 від 06.09.2019 щодо погашення заборгованості (а.с. 39, 40). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем у сумі 190254,00 грн.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 190254,00 грн. за послуги, пов'язані із забором води за травень - вересень 2019 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
У відповідності до п. 5.6. договору у разі несвоєчасної оплати Замовником вартості послуг, визначених договором, Замовник сплачує Виконавцям пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості з дня її виникнення за кожен день прострочення.
Посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем послуг за договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:
- за період з 11.06.2019 по 28.02.2020, нараховану на суму боргу 6770,30 грн. пеню в розмірі 1523,04 грн.
- за період з 11.07.2019 по 28.02.2020, нараховану на суму боргу 40279,00 грн. пеню в розмірі 7902,41 грн.;
- за період з 11.08.2019 по 28.02.2020, нараховану на суму боргу 89213,70 грн. пеню в розмірі 14907,24 грн.
- за період з 11.09.2019 по 28.02.2020, нараховану на суму боргу 23139,00 грн. пеню в розмірі 3201,42 грн.;
- за період з 11.10.2019 по 28.02.2020, нараховану на суму боргу 30852,00 грн. пеню в розмірі 3431,76 грн.
Водночас, перевіривши розрахунки позивача в частині нарахування пені, які заявляє позивач, суд встановив, що нарахування позивача здійснені з допущенням помилок.
Судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми “Законодавство” та встановлено, що обґрунтованою сумою пені за заявлений позивачем період є 30330,19 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені в сумі 635,68 грн. (30965,87 - 30330,19).
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем жодних заперечень щодо розміру заборгованості або доказів її погашення суду не надано.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 3308,76 грн. (ст. 129 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства “Колос” (57230, Миколаївська область, Вітовський р-н, с. Білозірка, пров. Північний, 7, ідентифікаційний код 30405651) на користь Управління каналів річки Інгулець (57300, Миколаївська обл., м. Снігурівка, вул. Центральна, 196, ідентифікаційний код 42749093) 190254,00 грн. - основного боргу, 30330,19 грн. - пені, а також 3308,76 грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Повне текст рішення складено та підписано 21.12.2020.
Суддя В.С. Адаховська