Справа №752/3968/20
Провадження № 2/752/4447/20
Іменем України
15.06.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
за участю секретаря - Петрова Є.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхове компанія «Скайд» про стягнення страхового відшкодування,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з ПАТ «Страхове компанія «Скайд» страхового відшкодування в розмірі 15 789,75 гривень та судових витрат у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.12.2015 року рухаючись в м.Києві по Броварському проспекту, керуючи автомобілем «Ford Transit» д.н. НОМЕР_1 перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і створив перешкоду автомобілю «Renault Master» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 05.02.2016 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди.
Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Ford Transit» д.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Сайд», згідно полісу страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів серія АЕ№4973843.
24.12.2015 року ОСОБА_2 повідомив ПАТ «Страхова компанія «Скайд» про вищевказану дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 24.12.2015року.
Згідно Звіту №1404/15 про визначення вартості матеріального збитку від 08.02.2016 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Renault Master» д.н. НОМЕР_2 при ДТП складає 15 789,75 грн.
04.03.2016 року ОСОБА_3 - власник автомобіля «Renault Master» д.н. НОМЕР_2 , звернулася до ПАТ «Страхова компанія «Скайд» з заявою про відшкодування матеріального збитку. Однак страхового відшкодування здійснено не було.
Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 06.12.2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 15 786,75 грн.
Позивач в зв'язку з виконанням обов'язку щодо відшкодування шкоди за договором обов'язкового страхування, вважає, що набув права зворотної вимоги до відповідача та просить стягнути з нього 15 786,75 грн.
Крім того, просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката, що складаються з 4800,00 грн. - підготовки та подання позову, а також 1200,00 грн.- за представництво інтересів у суді.
24.02.2020 р. ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Станом на день ухвалення рішення, відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву суду не надав.
Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач не отримав копію ухвали про відкриття провадження від 24.02.2020 року та копію позовної заяви з додатками, в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів відповідно до положень ст..ст. 274-279 ЦПК України.
.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов'язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Судом встановлено, що 24.12.2015 року в м.Києві по Броварському проспекту, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ford Transit» д.н. НОМЕР_1 перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і створив перешкоду автомобілю «Renault Master» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 05.02.2016 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди.
Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Ford Transit» д.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Сайд», згідно полісу страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів серія АЕ№4973843.
Згідно Звіту №1404/15 про визначення вартості матеріального збитку від 08.02.2016 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Renault Master» д.н. НОМЕР_2 при ДТП складає 15 789,75 грн.
Судом встановлено, що 04.03.2016р. власник автомобіля «Renault Master» д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 звернулася до відповідача з заявою щодо відшкодування матеріального збитку, надавши всі необхідні документи.
Однак відповіді ОСОБА_3 від відповідача не отримала.
Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 06.12.2018 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , 3-тя особа на стороні позивача - ОСОБА_2 , 3-ті особи на стороні відповідача - ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство Страхова компанія «СКАЙД» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоди, завданої внаслідок дорожньої транспортної пригоди в розмірі 15786 гривень 75 копійок.
(а.с.12-15)
21.01.2019 року на виконання рішення Деснянського районного суду м.Києва від 06.12.2018 року позивачем було здійснено оплату власнику автомобіля «Renault Master» д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 , матеріального збитку у розмірі 15 786,75 грн., що підтверджується квитанцією Броварського відділення Київського ГРУ АТ КБ ПриватБанк.(а.с.16)
Згідно з ч.ч. 4,6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Представником позивача було направлено на адресу відповідача Претензією про відшкодування коштів, виплачених потерпілому за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 23.12.2019 року, в якій запропоновано відповідачу здійснити компенсацію 15 786грн.75 коп. на банківські реквізити позивача.(а.с.17)
Однак, відповіді на вказане звернення позивач не отримав.
Станом на день звернення до суду сума страхового відшкодування в розмірі 15789,75 грн. виплачена відповідачем не була, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання обов'язку, передбаченого Законом.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові № 6-282 цс17 від 07 червня 2017 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, згідно зі ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ч.1 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
Зі змісту ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України випливає, що грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ford Transit» д.н. НОМЕР_1 була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Сайд» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів серія АЕ№4973843.
Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, в тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно ст. 4 Закону страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.
За змістом п. 3 ст. 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як зазначалось судом вище, правовідносини між сторонами у даному спорі виникли з приводу відшкодування шкоди на підставі Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на підставі договору, укладеного між ПАТ «Страхова компанія «Сайд» та власником автомобіля «Ford Transit» д.н. НОМЕР_1 на користь третіх осіб.
Отже відповідачем не було здійснено страхового відшкодування у межах суми при настанні страхового випадку потерпілій стороні, об'явок відшкодування матеріальних збитків потерпілій стороні при дорожньо-транспортній пригоді було повністю виконано позивачем, відповідно рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 06.12.2018 року.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позов є обґрунтованим в цій частині, обставини, викладені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є доведеними.
Вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 4800,00 грн. - за підготовку та подання позову та 1200,00 грн. - за представництво інтересів в суді- не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Звертаючись до суду представником позивача було надано його повноваження щодо представництва інтересів позивача, а саме: належним чином завірену копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.06.2012 року та копію Ордеру серія КС №624268 від 10.02.2020року, завірену належним чином.
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 15 ЦПК України.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок так их витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 в справі № 372/1010/16-ц, який з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватися судом.
Виходячи з викладеного, в матеіалах справи відсутні документи, які є підтвердженням витрат на правову допомогу, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840 гривень на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 274-279 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхове компанія «Скайд» про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхове компанія «Скайд» (м.Київ, пров.Руслана Лужевського, буд.14, корп..1, офіс 3б, ЄДРПОУ 16295210) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) суму страхового відшкодування у розмірі 15789 гривень 75 копійок, судовий збір в розмірі 840 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О.Колдіна