Справа № 946/6923/20
Провадження № 2-а/946/141/20
Іменем України
24 грудня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Нікітіної Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі, -
І. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 28.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Одеській області ДПП) про скасування постанови серії ДПО18 №973483 від 18.10.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі.
1.2. Позовна заява мотивована тим, що він рухався по лівій смузі руху, оскільки здійснював випередження транспортних засобів, що рухалися по двох правих смугах для руху. Тобто дві праві смуги для руху були зайняті іншими транспортними засобами. Крім того, відображений в оскаржуваній постанові зміст правопорушення не відповідає правовій нормі, за порушення якої настає адміністративна відповідальність. Вважає, що його дії відповідали вимогам п.11.2 та 11.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), а тому постанова винесена без додержання вимог щодо повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи.
ІІ. Процедура та позиції учасників справи
2.1. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 28.10.2020 року, справа №946/6923/20 передана на розгляд судді Бальжик О.І. (а.с.7).
2.2. 30.10.2020 року ухвалою судді позовна заява залишена без руху у зв'язку з порушенням позивачем вимог ч.3 ст.161 КАС України (а.с.8).
2.3. 04.11.2020 року ухвалою судді позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.15).
2.4. Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Представник позивача звернувся із заявою про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутність позивача (а.с.33). Відповідач - УПП в Одеській області ДПП, представника не направив, надіславши відзив на позов (а.с.18-21).
2.5. Під час розгляду справи повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України.
ІІІ. Релевантні джерела правового регулювання
3.1. Конституція України
Стаття 19. […] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
3.2. Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України).
Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства
[…] 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 9. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі
1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості […].
Стаття 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) […]
Стаття 77. Обов'язок доказування
1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин […].
5. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
3.3. Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Стаття 8. Чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення […].
Стаття 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху
2. Порушення правил […] розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями […], - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Стаття 251. Докази
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252. Оцінка доказів
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність […].
3.4. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395.
ІІІ. Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
10. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
3.5. Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.2003 року за №3353-ХІІ
Стаття 41. Правила дорожнього руху
[…] Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3.6. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 року за №46.
Розділ 1. Загальні положення
Пункт 1.3. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділ 11. Розташування транспортних засобів на дорозі
Пункт 11.2. На дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Пункт 11.5. На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
ІV. Оцінка та висновки суду
4.1. Дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, перевіривши їх доказами, суд приходить такого висновку.
4.2. У судовому засіданні встановлено, що 18.10.2020 року поліцейським взводу №1 роти 2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП Шляхта О.С. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень. Як вбачається з вказаної постанови, 18.10.2020 року о 01 год. 15 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mercedes-Benz S320» реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі М-05 Київ-Одеса, 450 км, СП «Дачне» в крайній правій смузі при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку, чим порушив п.11.5 ПДР (а.с.4).
4.3. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться у нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
4.4. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними і допустимими доказами.
4.5. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Зокрема, підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото- та відеофіксація, показання свідків тощо. Доказом порушення не може бути візуальне спостереження працівником поліції.
4.6. Даний висновок співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 23.10.2019 року у справі №337/10134/17.
4.7. Обов'язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до ст.77 КАС України покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
4.8. На підтвердження факту правопорушення відповідачем надано відеозаписи.
4.9. Як вбачається із досліджених відеозаписів 01857@2020101804492910 та 01857@2020101804542910, відбувається розгляд справи та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності (а.с.26).
4.10. Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, зокрема, показань технічних приладів або технічних засобів, якими зафіксовано факт порушення позивачем ПДР, пояснення свідків і т.і., відповідачем не надано, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості встановити факт вчинення або не вчинення позивачем вказаного порушення.
4.11. В даному випадку наявні лише доводи позивача про те, що ПДР він не порушував, а також постанова, яка є предметом оскарження. Проте, оскаржувана постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, а тому, на думку суду, не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
4.12. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до УПП в Одеській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
VІ. Судові витрати
6.1. У відповідності до вимог ч.1 ст.139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420 гривень 40 копійок (а.с.11).
Керуючись ст.ст.2, 9, 73, 74, 77, 241-246, 286, 295 КАС України, -
1. Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі, - задовольнити.
2. Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №973483 від 18.10.2020 року, винесену поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП старшим сержантом поліції Шляхта Олександром Сергійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, -скасувати.
3. Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 , - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
4. Стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), витрати зі сплати судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
5. Копію постанови надіслати для відома сторонам.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:О.І.Бальжик