Справа № 740/5943/19
Провадження № 2/740/354/20
іменем України
23 грудня 2020 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Носилевської О.В.,
позивача ОСОБА_1 , представника відповідача-Кіфік О.М.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» про зобов'язання укладення договору,
встановив:
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «НіжинТеплоМережі» про зобов'язання укладення договору на постачання теплової енергії, опалення «…по формі і змісту Типового договору, відповідно до Правил надання послуг теплопостачання затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630…». Позов обгрунтований тим, що позивач є власником нежитлового приміщення-кв. АДРЕСА_1 , відповідач з 01 жовтня 2011 року ухиляється від укладення договору на теплопостачання, що порушує права позивача, як споживача. Просить позов задовольнити.
Згідно ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, про що заперечення останніх відсутні.
У письмових поясненнях від 10 лютого 2020 року т.в.о. директора ТОВ «НіжинТеплоМережі» Ісаєнко Л.М. позов не визнає, з посиланням на те, що для укладення договору на теплопостачання, із врахуванням вимог чинного законодавства, необхідне спільне рішення співвласників багатоквартирного будинку для визначення моделі типового договору на постачання теплової енергії, станом на 19 червня 2019 року підстави для укладення договору згідно вимог позивача відсутні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов за обставин згідно позовної заяви, пояснивши, що не погодився із запропонованим відповідачем договором в частині обов'язків споживача щодо виконання робіт по обслуговуванню та ремонту мереж теплопостачання. Між сторонами наявний договір на теплопостачання, є технічні умови для облаштування вузлів обліку у його нежитловій квартирі, останні 2 місяці він споживає послуги теплопостачання, неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо неналежного теплопостачання, від централізованої мережі теплопостачання квартира не від'єднана. Заяву про уточнення обгрунтування позовних вимог від 22 грудня 2020 року не підтримав, просив задовольнити позов відповідно до первинної позовної заяви про зобов'язання укладення договору на постачання теплової енергії, опалення «…по формі і змісту Типового договору, відповідно до Правил надання послуг теплопостачання затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630…».
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що, із врахуванням чинного законодавства, з 01 травня 2019 року укладення договорів на теплопостачання повинне здійснюватись відповідно до рішень співвласників багатоквартирного будинку, яке відсутнє. Між сторонами договір на теплопостачання не укладений, позивач споживає послуги, які надаються ТОВ «НіжинТеплоМережі».
Із врахуванням доказів по справі судом встановлено слідуюче.
Позивач ОСОБА_1 з 01 лютого 2007 року є власником вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_1 »-кв. АДРЕСА_1 , в якій на підставі актів прийняття в комерційну експлуатацію лічильника тепла від 03 жовтня 2013 року введені в комерційну експлуатацію три теплолічильника на підставі рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 17 липня 2013 року №286, калькуляції на виготовлення технічних умов, технічних умов ТОВ «НіжинТеплоМережі» від 18 травня 2013 року, проекту на встановлення вузла обліку від 21 серпня 2013 року, актів про прийняття в комерційну експлуатацію від 03 жовтня 2013 року на кожен з трьох лічильників, державна повірка яких проведена 23 серпня 2013 року (дата наступної повірки-3 квартал 2017 року), які виведені з комерційної експлуатації 22 листопада 2013 року згідно актів ТОВ «НіжинТелоМережі» про виведення теплолічильника з комерційної експлуатації від 22 листопада 2013 року, підстава-відсутність договору з ТОВ «НіжинТеплоМережі» на теплопостачання.
У заяві від 19 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 просить надати для ознайомлення та укладення договір на постачання теплової енергії до нежитлового приміщення-кв. АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді ТОВ «НіжинТеплоМережі» від 11 липня 2019 року позивачу надіслано 2 примірника типового договору на постачання теплової енергії-договору №029 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на опалення та виробництво та надання послуги постачання гарячої води, який містить відомості щодо предмету, умов і порядку постачання теплоовї енергії, прав та обов'язків сторін, обліку теплової енергії, порядку розрахунків, відповідальності сторін, порядку вирішення спорів, дії обставин непереборної сили, умов припинення подачі теплової енергії, строку дії договору, інші умови.
У повідомленні позивача ОСОБА_1 від 30 вересня 2019 року на адресу ТОВ «НіжинТеплоМережі» зазначено про невідповідність наданого договору типовому договору в частині фіксування показників та характеристик засобів обліку теплової енергії.
Спірні правовідносини сторін виникли з приводу укладення договору про надання житлово-комунальних послуг щодо теплопостачання до нежитлового приміщення, яке належить на праві власності позивачу і знаходиться у багатоквартирному житловому будинку.
Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку регламентовані ст.14 даного Закону, відповідно до якої за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним ст.6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг. Колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. Такою уповноваженою особою може бути: співвласник багатоквартирного будинку; управитель багатоквартирного будинку; уповноважений орган управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку; правління житлово-будівельного кооперативу; інша фізична чи юридична особа, уповноважена рішенням співвласників (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку). У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали одну з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до вимог частини третьої цієї статті з урахуванням таких особливостей.
Відповідно до Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення даний Закон вводиться в дію з 01 травня 2019 року, при цьому у п.п.4, 5 зазначено, що не пізніш як протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов'язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в п.4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до ч.7 ст.14 цього Закону.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги з посиланням на Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Станом на час розгляду справи також діють Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, які набрали чинності 04 вересня 2019 року, і регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Даними Правилами передбачені типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання); типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії; типовий договір з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії; типовий колективний договір про надання послуги з постачання теплової енергії; типовий договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.
Судом встановлено, що, починаючи з 01 травня 2019 року, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачена можливість укладання договорів про надання комунальних послуг виключно після прийняття рішення співвласниками багатоквартирного будинку про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги по одному з варіантів договору, зазначених вище. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто з 1 травня 2019 року до 1 травня 2020 року), між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до ч.7 ст.14 цього Закону.
Між сторонами до 01 травня 2019 року не було укладено договору про надання комунальних послуг на умовах, які діяли до цієї дати, крім того позивачем не надано суду доказів про прийняття рішення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому йому на праві власності належить нежитлова квартира, про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги, і на даний час законом не передбачена можливість укладання індивідуального договору про надання комунальної послуги між виконавцем та кожним співвласником окремо відповідно до ч.7 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» без відповідного рішення співвласників багатоквартирного будинку.
За таких обставин підстави для задоволення позову в судовому засіданні не встановлені.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» про зобов'язання укладення договору,-відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя В.Олійник
Повне рішення суду складене 25 грудня 2020 року