СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/22786/19
пр. № 2/759/2152/20
27 жовтня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.,
при секретарі Марус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням ( викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д), третя особа: Державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 11) про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконними та зобов'язати вчинити дії,
06.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суд м. Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк», третя особа: Державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконними та зобов'язати вчинити дії.
Свої позовні вимоги обгрунтовує наступними обставинами.
06.08.2007 року між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір № K3HIGR15006508 на придбання квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором позивач- іпотекодавець, надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . що належить їй на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Відута О.В. 06.08.2007 р. за№ 1486. 06.06.2016 року Святошинський районний суд м. Києва розглянув цивільну справу № 759/15159/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист прав споживачів, шляхом визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та застосування наслідків недійсності. За результатом розгляду даної цивільної справи 06.06.2016 р. було ухвалено рішення, яким вирішено - позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю, стягнути солідарно заборгованість в розмірі 37 089 доларів США 47 центів та судовий збір в розмірі 11 788,89 грн.. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Апеляційний суд м. Києва 16.11.2016 року постановив ухвалу та якою залишив рішення першої інстанції без змін. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив у з вкритті касаційного провадження. 21.08.2017 року позивачу стало відомо з інформаційної довідки № 95141776, що Державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець P.O. 28.11.2016 року був внесений запис про право власності до Державного реєстру речових прав на -нерухоме майно індексний номер 32595208, власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1098158280000, зареєстровано Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Підставою виникнення права власності є договір іпотеки, серія та номер - 1489, виданий 06.08.2007 p., видавник - Відута О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Оскільки зазначена квартира є єдиним місцем проживання позивача, зазначене нерухоме «титлове майно, як таке, що відповідає вимогам підпункту першого пункту першого Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуто (відчужено без згоди власника) протягом дії зазначеного Закону. Окрім того, позивача не було належним чином повідомлено про відчудження вказаної квартири, у зв'язку з чим порушене його переважне право на придбання такої квартири. Позивач вказує, що п.27 договору іпотеки не є застереженням у розумінні ЗУ «Про іпотеку».
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.02.2020 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
10.08.2020 року надійшов відзив, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог.
19.08.2020 надійшла відповідь на відзив у якій позивач заперечує доводи наведені у відзиві.
Відповідач та позивач в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Третя особа в судове засідання не з'явилась, надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, встановивши обставини якими обгрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами та застосувавши до них відповідні їм правовідносини, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 06.08.2007 р. уклали кредитний договір № K3H1GK15006508. Відповідно до п. 7.1 кредитного договору банк надав позивачу кредит у розмірі 60000,00 дол. США на купівлю квартири, строком до 06.08.2037 p., а Позивач зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с.7-8).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і позивач 06.08.2007 р. уклали договір іпотеки (а.с.10-12). Згідно з п. 33.3 договору іпотеки позивач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
06.06.2016 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва в справі № 759/15159/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист прав споживачів, шляхом визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та застосування наслідків недійсності ухвалив рішення стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 37 089 дол. США 47 центів та судовий збір в розмірі 11 788,89 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Відповідно до інформаційної довідки № 95141776, державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець P.O. 28.11.2016 року був внесений запис про право власності до Державного реєстру речових прав на -нерухоме майно індексний номер 32595208, власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1098158280000, зареєстровано Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Підставою виникнення права власності є договір іпотеки, серія та номер - 1489, виданий 06.08.2007 p. (а.с. 13-14).
Позивач вказує, що відповідачем було порушено його переважне право на купівлю квартири за адресою АДРЕСА_1 , однак вказане спростовується доказами наданими відповідачем.
Так, позивачу було направлено повідомлення від 04.08.2016 року з вих.№468 з зазначенням його переважного права на купівлю квартири за адресою АДРЕСА_1 (а.с.52), а також повідомлення від 04.08.2016 року з вих.№ 467, яким повідомляється про намір укласти договір купівлі-продажу зазначеного майна (а.с. 52-53).
04.08.2016 з вих. №469 позивачу було направлено вимогу про усунення порушення основного зобов'язання (а.с. 54).
Відповідач надав суду докази направлення та вручення вказаних документів (а.с.55,56).
У п.27 договору іпотеки, який міститься у розділі під назвою «Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст.36 ЗУ «Про Іпотеку», зазначено наступне:
«27. Звернення стягнення на Предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:
-Переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити Іпотекодавця;
-Продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь- яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах зазначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця, у т.ч. отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.» (а.с.11).
Відповідно до п.1 ч.1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», «Протягом дії цього Закону не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об'єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно/об'єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або;…»
Відповідно до абзацу першого ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до абзацу першого ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Позивач, посилаючись на положення п.1 ч.1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», вказує, що іпотечні відносини між банком та позивачем унеможливлюють на час дії вищезгаданого закону перехід права власності у вигляді примусового стягнення. Однак суд повинен зауважити, що відповідно до вимог ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» перехід права власності можливий у позасудовий порядок. Суд, про аналізувавши п.27 договору іпотеки вважає, що його положення є застереженнями в розумінні ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», а за таких обставин реєстрація права власності на квартиру банком не порушує вимог ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Вказаний висновок підтверджується постановою ВС України №6-1356цс15 від 02.03.2016 р.,
Оскільки сторони у договорі передбачили можливість переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, позивач був належним чином повідомлений про намір банку відчуджити вказане майно, та вказані відносини не підпадають під мораторій, відсутні підстави для задоволення позову та за таких обставин у позові слід відмовити.
Керуючись ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст.ст. 6-13,18,19,71-79,89,141,259,263,264,265,268,273,274,279354,355 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д), третя особа: Державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 11) про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконними та зобов'язати вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя: Миколаєць І.Ю.