печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17054/18-а
05 лютого 2019 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя Новак Р.В.,
при секретарі Владімірова О. К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Петрухно С.О., третя особа: Головне управління ДФС у м. Києві про зобов'язання вчинити дії,-
позивач звернувся до суду з позовом до державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Петрухно С.О., третя особа: Головне управління ДФС у м. Києві про зобов'язання вчинити дії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджується з постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петрухно С.О. про відкриття виконавчого провадження від 20.06.2019, винесену у межах виконавчого провадження №55948807, при примусовому виконанні вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13095-23 від 10.11.2017, що була видана Головним управлінням ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України. Вказує на те, що з ОСОБА_1 , зокрема, мають примусово стягнути штраф на користь держави та виконавчий збір. Вважає, що провадження повинно бути закінчено, а всі постанови, винесені в його рамках, повинні бути скасовані.
В обґрунтування позову, позивач зазначає, що протягом більше, як 15 років, він зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця, неодноразово подавав копію документа, який підтверджує його інвалідність, та відповідні заяви до податкових органів Печерського району м. Києва, внаслідок чого завжди був звільнений від нарахування та сплати єдиного внеску. Зазначає, що жодних повідомлень про необхідність такої сплати він не отримував аж до кінця лютого 2018 року.
Після отримання даного повідомлення, ОСОБА_1 звернувся до Управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у м. Києві із заявою про звільнення позивача від сплати єдиного внеску, до якої знов додав копію документу про інвалідність. Посадовими особами зазначеного управління заяву позивача було визнано обґрунтованою, в результаті чого вона була прийнята до розгляду. Зазначає, що ймовірне отримання позитивної відповіді на заяву позивача про звільнення його від сплати єдиного внеску, не дозволить закінчити виконавче провадження. Просить визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13095-23 від 10.11.2017, що була видана Головним управлінням ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України такою, що не підлягає виконанню внаслідок своєї незаконності; зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві закінчити виконавче провадження №55948807 від 07.03.2018.
Ухвалою судді від 09.04.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розглянути її в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В силу ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
22.11.2018 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про доповнення позовних вимог, в якій позивач посилається на те, що 11.04.2018 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56148329, згідно якої з позивача у примусовому порядку необхідно стягнути виконавчий збір та штраф на користь держави, визначені вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13095-23 У від 08.02.2018, що була видана Головним управлінням ДФС у м. Києві ДФС України. Вважає, що зазначена вище вимога також подана з порушенням чинного законодавства. Після звернення позивача з повідомленням про відкриття судового провадження, Печерський районний відділ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві припинив виконання виконавчих дій у виконавчих провадженнях №55948807 та №56148329, і частково повернув позивачу кошти у розмірі 2234,40 грн., стягнуті з його пенсії по інвалідності. Згідно довідки, за весь час стягнень в період з 01.05.2018 по 21.11.2018 загальна сума стягнень склала 7820,40 грн., а залишок боргу становить 3339,49 грн. із загальної суми боргу 11159,89 грн. Просить: визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13095-23 У від 06.02.2018, що була видана Головним управлінням ДФС у м. Києві ДФС України такою, що не підлягає виконанню внаслідок своєї незаконності; зобов'язати Печерський районний відділ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві закінчити виконавче провадження №56148329 від 11.04.2018 року; визнати ГУ ДФС у м. Києві ДФС України відповідачем у справі; зобов'язати ГУ ДФС у м. Києві ДФС України повернути незаконно стягнені кошти у розмірі 5586,00 грн.
27.11.2018 надійшли письмові пояснення від представника третьої особи ГУ ДФС у м. Києві, в яких представник не погоджується з позовними вимогами та вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
Доповнюючи викладене, звертаючись до змісту ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», право вибору пред'явлення виконавчою документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби і приватних виконавців - належить стягувачові.
Суд, розглянувши позов, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови і порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно, ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з пунктами 3, 4 розділу IV "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій органи доходів і зборів, протягом 10 робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені у пунктах 4 та 5 ч. 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умовами їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пенсійний фонд України надає Державній фіскальній службі України інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.
Якщо фізична особа - підприємець є особою з інвалідністю та отримує соціальну допомогу від фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановленої інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.
Водночас, ІС «Податковий блок» в реєстрі страхувальників відсутня інформація щодо наявності у позивача пільги по сплаті ЄСВ в зв'язку з отриманням пенсії або соціальної допомоги по інвалідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Проаналізувавши зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача відповідачем, позивачем не надано доказів протиправності діяння чи бездіяння відповідача, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Петрухно С.О., третя особа: Головне управління ДФС у м. Києві про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності КАС України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.В. Новак