печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44058/20-к
09 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою (клопотанням) адвоката ОСОБА_3 в інтересах Акіціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування арешту майна накладеного постановою прокуратури м. Києва (Київської міської прокуратури) від 19.03.2008 року, -
12.10.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга (клопотання) адвоката ОСОБА_3 в інтересах Акіціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування арешту майна накладеного постановою прокуратури м. Києва (Київської міської прокуратури) від 19.03.2008 року.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що у відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, АТ "АЛЬФА-БАНК" дізналося про те, що станом на 22.09.2020 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі, заяви прокурора міста Києва 24.03.2008 року зареєстровано арешт нерухомого манна на нежитлової будівлі (літ. А-5), площею 1358,2 кв.м. розташовано, по вул. Ш, Руставелі, 11-Б в м. Харкові.
Наразі у зв'язку з невиконанням боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, іптекодержатель АТ «Альфа-Банк» має намір реалізувати своє право на задоволення своїх вимог основним зобов'язанням. Проте, наявність арешту нежитлової будівлі (літ. А-5), площею 1358,2 кв.м., розташованої по вул. Ш, Руставелі, 11-Б в м. Харкові, накладеного постановою від 19.03.2008 прокуратурою м. Києва, слідчим ОСОБА_4 реєстраційний номер обтяження: 6853856, зареєстровано, № 6853856 реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора, обмежує таке право іпотеко держателя - АТ «АльФа-Банк» на задоволення своїх вимог за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов язання.
Таким чином, адвокат просить суд, скасувати арешт нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, що розташовані в чотирьохповерховій адміністративній будівлі площею 1358,2 кв.м., адреса: Харківська обл., м. Харків, вулиця Руставелі, будинок 11-6, реєстраційний номер обтяження- 6853856 зареєстрований: 24.03.2008 18:25:43 за № 6853856 реєстратором Першою Київською державною нотаріальною конторою, на підставі постанови, б/н, 19.03.2008 року прокуратури міста Києва, слідчий - ОСОБА_4 , додаткові дані: р. 367, вх. 1835/2-41, та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про реєстраційний номер обтяження 6853856, зареєстрований: 24.03.2008 року 18:25:43 год. за № 6853856.
В судове засідання представник заявника не з'явився про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Разом з цим, через канцелярію суду було подано заяву адвокатом про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримав.
Прокурор/слідчий в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду було подано заперечення в яких прокурор зазначив, що факт накладення арешту, жодним чином не впливає на здійснення господарської діяльності вказаного суб'єкта господарювання, а лише застосовується як захід забезпечення кримінального провадження, оскільки відсутність накладення арешту на майно на даному етапі досудового розслідування несе собою ризик відчуження.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 3 КПК України 1960 року, ст. 5 КПК України). За загальним правилом, якщо інше не передбачено перехідними положеннями, після набуття відповідними змінами чинності підлягають застосуванню нові процесуальні норми, незалежно від того, коли було розпочато провадження у справі.
Арешт на майно був накладений постановою 19.03.2008 слідчого прокуратури міста Києва на зазначене нерухоме майно, під час дії КПК України у редакції 1960 року.
Представник заявника звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту 12.10.2020, тобто під час дії КПК України, що набрав чинності 20.11.2012 року, у той час, як арешт на майно накладено на час дії КПК України 1960 року.
У судовому провадженні, яке здійснюється відповідно до КПК України 1960 року, при надходженні від учасників процесу клопотань, зокрема щодо арешту майна, суд має керуватися положеннями КПК України 1960 року.
Положення розділу ХI «Перехідні положення» КПК України 2012 року не уповноважують суд розглядати скарги та перевіряти правильність процесуальних рішень (дій) органу дізнання, слідчого, прокурора, у тому числі щодо накладення арешту на майно, що були вчиненні ними та звернуті до виконання у відповідності до положень КПК України 1960 року.
Відповідно до п. 9 розділу ХI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Кримінальним процесуальним Кодексом України 1960 року був встановлений вичерпний перелік процесуальних рішень органу дізнання, слідчого чи прокурора, які могли бути самостійно оскаржені до суду на стадії досудового слідства, постанова про накладення арешту на майно до таких процесуальних рішень не відносилася.
Основними способами захисту прав за КПК України 1960 року визначено оскарження рішення слідчого (прокурора) про арешт майна до суду (ст. ст. 234, 236 КПК України 1960 року); оскарження арешту прокурору (ст. 235 КПК України 1960 року). Прокуратура у порядку нагляду має обов'язок та повноваження скасовувати рішення слідчого.
Главою 22 КПК України 1960 року передбачено, що у судовому порядку скарга на накладення арешту на майно може бути розглянута судом лише під час попереднього судового розгляду або розгляду справи по суті.
За наявності передбачених законодавством підстав необхідно користуватися правом на судове оскарження постанови про порушення кримінальної справи (стаття 236-7 КПК України). У разі скасування судом постанови про порушення кримінальної справи та набуття відповідною постановою суду законної сили, всі постанови слідчого про арешт майна втрачають силу, а вилучене майно підлягає поверненню законним володільцям (стаття 326-8 КПК України 1960 року).
Частиною 6 статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З врахуванням зазначених обставин, слідчий суддя пришов до висновку, про відмову у задоволенні скарги (клопотання) у відповідності до ч. 4 ст. 307 КПК України, у зв'язку з тим, що вона станом на день розгляду скарги виходить за площину повноважень слідчого судді та є не конкретизованою.
Керуючись КПК України 1960 року, КПК України 2012 року, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги (клопотання) адвоката ОСОБА_3 в інтересах Акіціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування арешту майна накладеного постановою прокуратури м. Києва (Київської міської прокуратури) від 19.03.2008 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1