печерський районний суд міста києва
Справа № 761/22150/19-ц
14 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Вовк С. В.,
при секретарі судових засідань - Брачун О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення у частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про витребування майна з чужого незаконного володіння,
У провадженні суду перебувала цивільна справа за вказаним позовом, у якій 13 травня 2020 року постановлено рішення суду про задоволення вимог.
У зв'язку із поданням відповідачем апеляційної скарги на рішення суду від 13 травня 2020 року, матеріали цивільної справи було направлено до Київського апеляційного суду, для його розгляду у апеляційному порядку.
Проте 02 грудня 2020 року апеляційною інстанцією на підставі ухвали суду від 18 листопада 2020 року повернуто цивільну справу для виконання вимог частини третьої ст. 365 ЦПК України, а саме для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у частині стягнення інфляційних збитків про невиплату грошових коштів у сумі 66 027, 44 грн у розмірі 29 256, 56 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви, як передбачено частиною третьою статті 270 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що необхідно ухвалити додаткове рішення у справі, виходячи з наступного.
Встановлено, що 18 листопада 2019 року засобами поштового зв'язку від позивача надійшла до суду заява про зміну підстави позову, у прохальній частині якої він просив стягнути з відповідача суму невиплачених коштів: 66 027, 44 грн і 15 015, 30 доларів США, зобов'язати сплатити за період з 20 грудня 2014 року до моменту повернення невиплачених коштів: проценти на суми вкладів, стягнути штрафні санкції: 3 % річних за користування грошовими коштами 66 027, 44 грн - 7 408, 46 грн, за користування грошовими коштами 15 015, 03 доларів США - 40 804, 50 грн, інфляційні збитки за невиплату грошових коштів 66 027, 44 грн - 29 256, 56 грн, витрати позивача за подання позовної заяви /а. с. 84-86/.
Рішенням суду від 13 травня 2020 року присуджено стягнути з відповідача суму невиплачених за договорами банківських вкладів грошові кошти у сумі 66 027, 44 грн та 14 965, 30 доларів США, проценти за договорами банківських вкладів у розмірі 38 314, 27 грн та 4 035, 38 доларів США, суму трьох процентів річних у сумі 48 103, 46 грн, а також судовий збір у розмірі 4 704, 90 грн /а. с. 140-141/.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» Книги 5 Цивільного кодексу України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.
Відповідно до розрахунку, наданого стороною позивача, перевіреного судом, сума інфляційних втрат за невиплату грошових коштів у розмірі 66 027, 44 грн становить 29 256, 56 грн, яку належить сплатити на користь позивача, згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 270, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) суму інфляційних втрат у розмірі 29 256, 56 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя С. В. Вовк