печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27732/20-к
19 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2
за участі:
представника особи, в інтересах якої подано скаргу захисника - адвоката: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження №757/27732/20-к за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , яка полягає у скасуванні повідомлення про підозру ОСОБА_4 кримінальному провадженні №120019100060001802 від 01.11.2019 року,-
03.07.2020 до слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , яка полягає у скасуванні повідомлення про підозру ОСОБА_4 кримінальному провадженні №120019100060001802 від 01.11.2019 року.
Так, скарга мотивована тим, що незаконність повідомлення про підозру полягає в тому, що повідомлення вручене з порушенням ст. 278 КПК України, оскільки підозрюваний проживає за кордоном, а підозру було направлено поштовим зв'язком за адресами по яким останній не проживає, таким чином підозра вважається такою, яка не була вручена.
Окрім цього, адвокат вважає, що підозра є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки стороною обвинувачення зроблено невірний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, даний факт доводиться тим, що слідчим не було проведено жодної слідчої та процесуальної дії, спрямованої на встановлення істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, сторона захисту, просить слідчого суддю скасувати повідомлення про підозру від 29.04.2020 у кримінальному провадженні №120019100060001802 від 01.11.2019, в рамках якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України.
З врахуванням зазначених обставин, сторона захисту просила задовольнити скаргу з викладених підстав.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вивчивши скаргу, заслухавши позицію адвоката, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що слідчими СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №120019100060001802 від 01.11.2019.
29.04.2020 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру від 24.02.2020 про про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 191 КК України.
Так, ч. 2 ст. 191 КПК України передбачено, що привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ч. 3 ст. 191 КПК України, передбачено, що дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Слідчий суддя звертає увагу, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Згідно з положеннями п.10 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскарженні повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою ст.37 цього Кодексу.
Згідно ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості:1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;7) права підозрюваного;8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Так, слідчий суддя звертає увагу, щодо позиції сторони захисту щодо того, що повідомлення про підозру вручене в з порушенням ст. 278 КПК України, оскільки направлено по не вірній адресі з врахуванням того, що підозрюваний проживає за кордоном.
Рразом з цим, слідчий суддя дану позицію адвоката сприймає критично, через те, що окрім посилань адвоката на те, що ОСОБА_4 , живе за кордоном та те, що підозра вручена не по адресі, де проживав останній, слідчому судді нічого не надано. Щодо надання копій роздруківок, то суд вважає їх не переконливими.
Переходячи до ст. 278 КПК України, якою передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру, вбачається, що :
1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
2. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
3. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
4. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Відповідно доположеньст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_4 узгоджується з вимогами даних статей та вручення підозри відбулось в рамках ст. 278 КПК України, оскільки стороною захисту не надано підтвердження суду, куди саме направлялась підозра та яким чином, лише усні посилання, які не підкріплюються доказами, що унеможлилює суд належним чином дослідити обставини на які посилається адвокат.
Щодо необґрунтованості підозри у зв'язку з тим, що слідчим не було проведено жодної слідчої та процесуальної дії, спрямованої на встановлення істини у кримінальному провадженні, варто зазначити.
Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується при цьому висновками ЄСПЛ у справі «Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» та така кількість доказів на даний час у вказаних матеріалах наведена.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При цьому, слідчий суддя звертає увагу суду, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, у відповідності до ст. 89 КПК України.
Так, відповідно ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, під час досудового розслідування у повідомленні зазначається стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, які відомі на момент здійснення повідомлення про підозру. При цьому слідчим суддею на даній стадії провадження не перевіряється наявність всіх елементів складу кримінального правопорушення, наведені у повідомленні про підозру обставини мають бути достатніми вважати, що особа могла вчинити вказане кримінальне правопорушення.
Тому, з викладених обставин, стороною захисту не аргументовано та не підтверджено жодним належним доказом підтверджень, які б свідчили про неналежність доказів, на яких ґрунтується підозра, тому твердження адвоката є безпідставними та недоведеними.
Щодо позиції сторони захисту з приводу того, що орган досудового розвідування ігнорує звернення сторони захисту та не виконує належним чином покладених обов'язків, слідчий суддя звертає увагу, що порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив, в тому числі, процесуальних порушень вимог Глави 22 КПК України, якими визначено випадки, зміст, порядок повідомлення про підозру.
При цьому, повторно слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Відтак, скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.277-278, 303, 305-307, 309, 371-372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , яка полягає у скасуванні повідомлення про підозру ОСОБА_4 кримінальному провадженні №120019100060001802 від 01.11.2019 року - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий ОСОБА_1