печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43794/20-к
09 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001399,-
09.10.2020 слідчий другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління організації процесуального керівництва, нагляду за виконанням судових рішень та при проведенні оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001399.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001399 від 30.07.2020 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Міністра оборони України за № 105 від 30.03.2020 відповідальною особою за організацію проведення публічних закупівель начальник управління медичного постачання Командування Медичних сил Збройних Сил України полковника медичної служби ОСОБА_11 .
Слідчий вказує, що отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України, і вказують на причетність ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини (дала - ЄСПЛ), який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Влох проти Польщі»).
У кримінальному провадженні здійснена значна кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак внаслідок особливої складності кримінального провадження, завершити досудове розслідування до вказаного строку не здається можливим.
Так, зазначено, що на даний час органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення інших осіб, у тому числі працівників МОУ та інших державних органів, причетних до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, збирання доказів винуватості вже встановлених підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, а також всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступні слідчі та процесуальні дії, проведення та завершення яких потребує додаткового часу:
- здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, які містять вільні зразки підпису ОСОБА_11 , інших документів, необхідних для виконання клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для висновку за призначеною 31.08.2020 почеркознавчою експертизою;
- провести почеркознавчу експертизу, яка призначена постановою від 26.08.2020 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України;
- провести судово-технічну експертизу, яка призначена постановою від 31.08.2020 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України;
- провести експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, яка призначена постановою від 25.08.2020 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, та в якій надійшло клопотання експерта;
- провести судово-фоноскопічну експертизу, для проведення якої постановою від 31.08.2020 залучено експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, та в якій надійшло повідомлення експерта про можливість проведення експертизи у термін понад 60 календарних днів;
- провести огляд відеозапису з камер відеоспостереження, який надано працівниками
КБ «Південний»;
- провести огляд речей і документів операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар»,
ПрАТ «ВФ Україна» та ТОВ «Лайфселл» щодо з'єднань номерів телефонів, якими користувалися ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 ;
- встановити місцезнаходження та допитати як свідків представників
ТОВ «Профімед Груп» ОСОБА_14 , ТОВ «Прем'єр Сервіс Україна» ОСОБА_15 ,
ТОВ «Прайм Стайл ДМ» ОСОБА_16 , ПП «Автоленд» ОСОБА_17 ;
- допитати як свідків працівників МОУ ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , та працівника ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» ОСОБА_22 ;
- допитати як свідків працівників військової частини НОМЕР_1 , а саме: ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_31 щодо поставки медичних масок до військово частини та інших обставин провадження;
- за результатами проведених слідчих дій ознайомити підозрюваних з матеріалами кримінального провадження, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Ураховуючи особливу складність вказаного кримінального провадження, яка визначається обсягом та специфікою процесуальних дій, для завершення досудового розслідування необхідний додатковий строк.
Тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність у продовженні ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий посилається на існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_9 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінують ОСОБА_9 , є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна. Будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований злочин, ОСОБА_9 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду для його уникнення.
Разом з цим, ОСОБА_9 , володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово непідконтрольну територію України.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (перевіряється причетність підозрюваних до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень), не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінальних правопорушень з числа Командування Медичних сил ЗС України, не встановлено всіх місць тимчасового проживання та перебування підозрюваних, не віднайдено усю суму отриманої неправомірної вигоди.
Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, останній, достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_9 може спілкуватися з невстановленими зазначеними вище особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_9 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього та інших підозрюваних, у зв'язку з чим ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
З врахуванням того, що зазначений вище злочин вчинявся ОСОБА_9 з корисливих мотивів, метою яких було одержання неправомірної вигоди, слід прийти до висновку, що у випадку обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу більш м'якого, ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_9 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.
Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним та іншими учасниками зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочин у сфері службової діяльності та може вчинити інші злочини. З метою запобігання вказаним ризикам, слідчий вважає, що об'єктивно необхідним є продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурори в судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити.
Захисники та підозрюваний в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначили, що вказані ризики у клопотанні нічим не підтверджуються, підозра є необґрунтованою, просили застосувати запобіжний захід не позбавлений з триманням під вартою.
Також, було зазначено, що підозрюваний сприяє слідству, надає всі свідчення та зацікавлений в належному досудовому розслідуванні кримінального провадження.
Окрім цього, строною захисту було звернено увагу, що у підозрюваного міцні соціальні зв'язки, в остатнього на утримані дружина та малолітня донька.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 20.08.2020 ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження:
- заявою ОСОБА_32 про вчинення кримінального правопорушення, де викладено обставини вчинення вимагання у нього неправомірної вигоди підозрюваними;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_32 , у яких він повідомляє обставини отримання від нього підозрюваними неправомірної вигоди;
- протоколами допиту підозрюваного ОСОБА_12 , у яких він підтвердив факт отримання ним, а також ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_13 неправомірної вигоди від ОСОБА_32 , та надав викривальні покази відносно останніх, та які повністю узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження;
- протоколами допиту підозрюваного ОСОБА_9 , у яких він підтвердив факт отримання ним, а також ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 неправомірної вигоди від ОСОБА_32 , та надав викривальні покази відносно останніх, які повністю узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження;
- протоколами огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 17.08.2020 та 19.08.2020, в ході яких ОСОБА_33 надано грошові кошти в розмірі 400 000 гривень та 598 000 гривень відповідно для подальшої передачі як неправомірної вигоди ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 ;
- протоколом обшуку приміщення банку «Південний» від 19.08.2020, що знаходиться на проспекті Степана Бандери, 8, корп 6, літера Е, у м. Києві, під час якого, за участю ОСОБА_9 , виявлено та вилучено з рюкзака ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 598 000 тисяч гривень, які того ж дня були передані останньому ОСОБА_34 як друга частина неправомірної вигоди;
- протоколом обшуку банківської скриньки ОСОБА_9 у приміщенні банку «Південний» від 19.08.2020, що знаходиться на проспекті Степана Бандери, 8, корп 6, літера Е, у м. Києві, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 34 500 тисяч гривень, які 17.08.2020 були передані ОСОБА_9 . ОСОБА_34 як перша частина неправомірної вигоди;
- протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_11 , під час якого вилучено частину неправомірної вигоди, переданої ОСОБА_34 17.08.2020, та документи, що стосуються закупівлі медичних масок;
- протоколами огляду мобільного телефону ОСОБА_12 ;
- протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , в ході якого вилучено, серед іншого, договір ОСОБА_9 на оренду банківської скриньки ОСОБА_9 у приміщенні банку «Південний», що знаходиться на проспекті Степана Бандери, 8, корп 6, літера Е, у м. Києві;
- протоколом обшуку кв. АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_11 , під час якого вилучено грошові кошти, які надавались ОСОБА_34 як неправомірна вигода 17.08.2020;
- протоколом обшуку кім. 15 у будівлі бази відпочинку «Альбатрос», яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , якою користувався ОСОБА_13 , під час якого вилучено грошові кошти, які надавалися ОСОБА_34 як неправомірна вигода 17.08.2020, мобільний телефон та флеш-накопичувачі;
- протоколом обшуку автомобіля «Volkswagеn Touran» 2012 року, д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_12 , під час якого вилучено його мобільний телефон;
- протоколами за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій, аудіо- та відеоконтролю осіб ( ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 );
- протоколами за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 ;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
23.08.2020 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб (до 17.10.2020) з внесенням застави 275 340 гривень.
09.10.2020 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування було продовжено до 20.12.2020.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.
Так, дослідивши матеріали слідчий суддя, звертає увагу на те, що вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого діяння, однак не містять достатніх обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали продовження застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, так як на думку слідчого судді він є занадто суворий та не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Зокрема, при розгляді клопотання встановлено, що вищенаведені у клопотанні прокурора ризики не містять переконливого обґрунтування, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є винятковим, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Фактично ці ризики, за переконанням слідчого судді, мають мінімізований ступінь їх здійснення, а сторона обвинувачення в клопотання та судовому засіданні не довели обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання вказаним ризикам.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Оскільки в матеріалах провадження відсутні достатні дані стосовно можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, перешкоджання ходу досудового розслідування та здійснення тиску на свідків, не знайшли свого підтвердження, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_9 тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, дані про особу підозрюваного, соціальні зв'язки, процесуальну поведінку, суд приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Окрім цього, слідчий суддя, бере до уваги, що Постановою Кабінету Мінстірів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в країні, станом на день розгляду клопотанння, встановлено карантин.
Таким чином, з врахуванням зазначеного саме цілодобовий домашній арешт, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, збереження стану здоров'я підозрюваного, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування певних ризиків, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, з покладенням на підозрюваного обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, строком до 07.12.2020, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42020000000001399.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні № 42020000000001399,- відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42020000000001399, а саме до 07.12.2020 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити негайно підозрюваного ОСОБА_9 з під-варти в залі суду.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_9 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1