печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26534/20-к
22 вересня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,
25.06.2020 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.
Представник власника майна, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації на сайті Печерського районного суду м. Києва.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття сторін, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000031 від 16.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 25 ч. 3 ст. 204 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Чернівецької і Івано-Франківської областей діє організована група, яка займається незаконним виготовленням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, ввезенням в Україну з метою використання при продажу товарів, збутом підроблених марок акцизного податку та голографічних захисних елементів і незаконним виготовленням, зберіганням, збутом, транспортуванням з метою збуту підакцизних товарів, а також незаконним виготовленням підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є «наглядачем» за діяльністю ДП «Залучанський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 00375390) та особисто, або через свою довірену особу - старшого зміни охорони зазначеного спиртзаводу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , контролює розкрадання продукції з цехів спиртзаводу розташованих у селах Долішнє Залуччя та Підгайчики Снятинського району Івано-Франківської області і організовує подальший збут спирту.
Установлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та іншими, не встановленими на теперішній час особами, збувають фальсифіковану алкогольну продукцію, підроблені марки акцизного податку та голографічні захисні елементи і спирт представникам двох злочинних угрупувань.
Так, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 та його син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , купують не облікований спирт у ОСОБА_4 та його спільників, накопичують спирт з метою виготовлення фальсифікованої алкогольної продукції та подальшого продажу за адресою: АДРЕСА_3
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , купує не облікований спирт у ОСОБА_4 та його спільників і виготовляє фальсифіковану алкогольну продукцію з метою її подальшого продажу за адресою: АДРЕСА_4 . Окрім зазначеного, ОСОБА_10 є оптовим постачальником ОСОБА_4 та його спільникам тари для виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв.
Вищевикладене підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , відповідями оперативних працівників Департаменту внутрішньої безпеки НП України на доручення слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.06.2020 надано дозвіл на проведення обшуку в житлових та не житлових приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 .
23.06.2020 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва проведено обшук в житлових та не житлових приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 .
В ході вказаного обшуку вилучено майно, у тому числі таке, що не передбачене ухвалою суду про надання дозволу на проведення обшуку, зокрема:
1. Автомобіль марки «Mercedes-Benz 519 CDI» н.з. НОМЕР_1 , з вмонтованою бочкою в середині;
2. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-Benz 519 CDI» н.з. НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_13 ;
3. Один аркуш паперу із чорновими записами;
4. Одна квитанція з митниці.
23.06.2020 постановою слідчого вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Таким чином, прокурор зазначає, що вищевказане тимчасово вилучене майно має значення для подальшого досудового розслідування кримінального провадження та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
З метою запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та з метою збереження речових доказів, виникла необхідність в арешті майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене 23.06.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , а саме: автомобіль марки «Mercedes-Benz 519 CDI» н.з. НОМЕР_1 , з вмонтованою бочкою в середині; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-Benz 519 CDI» н.з. НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_13 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1