печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30886/20-к
22 липня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020100060002415 від 19.07.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
22.07.2020 слідчий СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді, за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_7 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020100060002415 від 19.07.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , будучи засудженим 27.12.2018 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 19.07.2020 приблизно о 22:10 год., ОСОБА_5 , перебуваючи поряд з будинком за адресою: АДРЕСА_1 , помітив раніше незнайому йому дівчину - ОСОБА_8 , яка прогулювалсь разом зі своєю знайомою ОСОБА_9 , та йшли на зустріч ОСОБА_5 .
В той же час, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, вчинене повторно, а саме сумкою, яка знаходилась на правому плечі потерпілої ОСОБА_8 , в якій знаходились: 2000 гривень, паспорт громадянина України та мобільний телефон марки Huawei чорного кольору вартістю 5000 гривень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, вчинене повторно, ОСОБА_5 діючи умисно, із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, пройшов повз ОСОБА_8 та ОСОБА_9 після чого розвернувся, та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої штовхнув ОСОБА_8 та шляхом ривка з правого плеча потерпілої ОСОБА_8 зірвав сумку в якій знаходились: 2000 гривень, паспорт громадянина України та мобільний телефон марки Huawei чорного кольору вартістю 5000 гривень, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину почав втікати, але пробігши невелику відстань, біля буд. № 21 по вулиці Хрещатик в місті Києві був затриманий працівником поліції
20.07.2020 ОСОБА_5 в порядку ст. 278 КПК України вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, а також характер вчинення кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, сторона обвинувачення вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж взяття під варту не забезпечить в повній мірі виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та не дасть змогу запобігти ризикам, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також не дасть можливість органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 21.07.2020.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що Слідчим відділом Печерського УП ГУНП у місті Києві провадиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020100060002415 від 19.07.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 20.07.2020 ОСОБА_5 , в порядку ст. 278 КПК України, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбаченого у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором доведено, що наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить репутація та соціальні зв'язки підозрюваного, а саме: є особою молодого віку, проте офіційно не працевлаштований, а відтак легальних джерел доходу не має, офіційно не одружений, раніше судимий, а також враховуючи те, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено безальтернативну міру покарання у виді позбавлення волі на строк не більше шести років і з огляду на високий рівень суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, та відсутність постійного місця проживання на території міста Києва, дають достатні підстави про існування такого ризику.
Окрім цього, доведено ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто запобігання подальшим спробам незаконно впливати на потерпілого, свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується, фіксування анкетних даних в тому числі місця проживання свідків події які допитані в кримінальному провадженні, та копії допитів яких вручені ОСОБА_5 як додатки до клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу, оскільки з метою уникнення відповідальності ОСОБА_5 може залякувати останніх;
Слідчий суддя приймає до уваги доводи прокурора в обґрунтування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто запобігання подальшим спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 легальних джерел доходу не має, раніше судимий.
Слід зазначити, що вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, враховуючи, що в противагу вказаним ризикам сторона захисту не навела будь-яких аргументів, які б спростовували вказані ризики.
Варто зазначити, що за встановлених обставин під час судового розгляду встановлено, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, наявність судимості, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, а тому приходить до висновку, про необхідність визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 25 224 грн. (двадцять п'ять тисяч двісті двадцять чотири), оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдує мету застосування запобіжного заходу.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16 вересня 2020 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060002415 від 19.07.2020.
Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду негайно.
Одночасно визначити заставу в розмірі 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 25 224 грн. (двадцять п'ять тисяч двісті двадцять чотири), з покладенням на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання слідчому/прокурору, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060002415 від 19.07.2020 свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками, визначеними прокурором, слідчим, слідчим суддею чи судом.
Застава може бути внесена, як самими підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 16 вересня 2020 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1