печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11068/18-ц
Категорія 1
03 вересня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Підпалого В.В.,
при секретарях - Гук О.Р., Дахно С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації,-
У лютому 2018 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просила суд усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом позбавлення права користування та зняття з реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначила, що дідусь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 подарував позивачу квартиру АДРЕСА_1 . Водночас, позивачу стало відомо, що в зазначеній квартирі зареєстрована знайома дідуся ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка станом на день звернення із заявою до суду не знята з реєстрації. Позивач будучи власником квартири не може користуватися, розпоряджатися своїм майном, оскільки у згаданій квартирі зареєстрована відповідач, у зв'язку з чим виникла необхідність у звернені з позовною заявою до суду.
У відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2018 року вказану позовну заяву передано до провадження судді Підпалого В.В.
Ухвалою судді від 01 червня 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації прийнято до провадження /а. с. 46/
04 червня 2016 року через Відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян надійшли пояснення на позовну заяву від третьої особи Печерської районної у м. Києві державної адміністрації надіслав. Так, третя особа вважає вимогу «про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації» передчасною та необґрунтованою, оскільки відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
13 серпня 2018 року на виконання положень п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набула чинності 15 грудня 2017 року, у вказаній справі протокольною ухвалою призначено підготовче засідання.
15 липня 2019 року на адресу суду через Відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян надійшло клопотання від представника позивача про проведення та закриття підготовчого провадження буз участі позивача.
Ухвалою суду від 15 липня 2019 р. підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації закрито та призначено до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала через Відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян заяву про розгляд справи за її відсутності, позов просила задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, повідомлялись в установленому порядку, причини неявки суду не відомі.
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності учасників справи за правилами заочного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником квартири на підставі договору дарування від 21.04.2015 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В., зареєстрований в реєстрі під №70, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.04.2017 року. /а.с.21/
Згідно із довідкою про реєстрацію місця проживання особи, Відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.36/.
Однак, як вбачається з копії акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 06.11.2011 р., який складено представником позивача та засвідчено жителями будинку АДРЕСА_1 Відповідач дійсно по не проживає у квартирі НОМЕР_3 по зазначеній адресі. /а.с.34/
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 319 Цивільного кодексу України закріплено право власника володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, право на що є непорушним, як передбачено статтею 321 вказаного Кодексу, і ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що встановлено частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном - частиною першою статті 317 ЦК України.
Так, частиною першою статті 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник жилого будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї та інших осіб.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною другою статті 5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», надав роз'яснення, що відповідно до положень статей 391, 396 Цивільного кодексу України, позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням).
Таким чином, під час судового розгляду з'ясовано, що відповідач не проживає у квартирі АДРЕСА_1 проте у добровільному порядку не знята з реєстрації місця проживання, як передбачено ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», квартирою не користується без поважних причин протягом тривалого часу, не бере участі в її утриманні, чим порушується право власності позивача.
З огляду на те, що обставини, на які посилалася позивач, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем, вони підлягають задоволенню.
Водночас суд відмовляє у задоволенні позову у частині зняття відповідача з реєстраційного обліку, оскільки судове рішення, постановлене про визнання особи такою, що втратила право користування, вже і є підставою для його виконання шляхом здійснення компетентним органом своїх функцій - зняття з реєстраційного обліку, що не потребує додаткової вказівки у судовому рішенні, оскільки передбачене спеціальним законом, а на відмову у знятті з реєстрації за наявності відповідного рішення суду позивач не посилалася.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 22, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 274-282, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Печерська районна у м. Києві державна адміністрація, код ЄДРПОУ 37401206, адреса: вул. М. Омеляновича- Павленка, буд.15, м. Київ.
Суддя В.В. Підпалий