Справа № 752/6904/19
Провадження № 2/752/6112/20
іменем України
27 листопада 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,-
у квітні 2019 року ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, проте зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з вересня 2015 року по грудень 2018 року послуг з водопостачання та водовідведення не виконав належним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, а також судові витрати по справі.
22.10.2019 року у справі ухвалено заочне рішення (а.с. 37-41).
Ухвалою від 25.06.2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.10.2019 року, заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.10.2019 року у справі № 752/6904/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 27.11.2020 року (а.с. 140-143).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Підпункти 1, 10 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дають визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За приписами ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 630 від 21.07.2005 року, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Судом встановлено та не заперечено сторонами, що відповідач ОСОБА_2 являється споживачем житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, що надає ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», та підтверджено договором 0003281 6501530 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) від 01.09.2015 року, о/р НОМЕР_1 (а.с. 55-56).
За відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА від 04.04.2019 року відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 24.08.1989 року по теперішній час (а.с. 25).
ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» надає відповідачу житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення.
Частиною 2 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк відповідно до вказівок закону, договору.
За змістом ст. ст. 67-68 ЖК України наймач чи власник житла зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.
Звертаючись до суду, позивач вказав про те, що відповідач, в порушення умов договору, а також вимог, що передбачені законодавством України, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з вересня 2015 року по грудень 2018 року послуг з водопостачання та водовідведення не виконав належним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 3 597,97 грн., котра загалом відповідно до розрахунку позивача з урахуванням індексу інфляції становить 806,34 грн. та 3 % річних 189,46 грн. становить 4 593,77 грн.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнані права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що квартира відповідача обладнана засобами обліку води, відповідач вчасно сплачував отримані комунальні послуги за показаннями засобів обліку, як того вимагають умови укладеного з позивачем договору. Даний факт підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, та не спростовано позивачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України (а.с. 53-108).
Крім того, згідно листа ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» № 3822/8/8/02-20 від 21.05.2020 року проведено коригування нарахувань по о/р НОМЕР_1 за період з 01.09.2015 року по 01.05.2020 року і на вказаному рахунку залишилась заборгованість в розмірі 233,82 грн. (в тому числі сума 10,66 грн. - внески на обслуговування ВКО) без врахування нарахувань за травень 2020 року, яка підлягає обов'язковій сплаті (а.с. 123).
Тому, слід зазначити, що не знайшли підтвердження а ні підстави для звернення до суду за захистом свого цивільного права через його порушення, невизнання або оспорювання, як і сам факт порушення, невизнання або оспорювання права, свобод чи законних інтересів, а ні посилання позивача на обґрунтування своїх правових вимог.
Звертаючись до суду, позивачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов'язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту протиправної поведінки відповідача, тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові.
Отже, за наведених вище обставин підтвердження наявності заборгованості відповідача на надані йому позивачем послуги за період з вересня 2015 року по грудень 2018 року в заявленому позивачем розмірі 3 597,97 грн. в ході розгляду справи не здобуто та в розпорядження суду не надано, тому суд надходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Як наслідок, не підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних витрат на суму боргу.
На підставі викладеного, ст. ст. 526, 610, 625, 714 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко