Справа № 752/19732/20
Провадження № 1-кс/752/8003/20
09.10.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, ОСОБА_6 ,, погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62020100000002003 від 05.10.2020 р.
слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62020100000002003 від 05.10.2020 р.
Клопотання обґрунтовано тим, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого: місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002003 від 05.10.2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Київської міської прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , працюючи на посаді заступника начальника ВП - начальник СВ Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області, маючи спеціальне звання «майор поліції», являється відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу та відповідно до пункту 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно із п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України керівник органу досудового розслідування - начальник слідчого відділення органу Національної поліції та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Статтею 39 КПК України визначено, що керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування, також керівник органу досудового розслідування уповноважений, серед іншого, визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора, здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Згідно із п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий є службовою особою органу Національної поліції України, уповноважений, в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Статтею 40 КПК України визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 284 цього Кодексу.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
У відповідності до ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейському, як суб'єкту на якого поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Здійснюючи свої повноваження, як заступник начальника ВП - начальник СВ Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище, та зобов'язаним відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, всупереч присязі працівника поліції, порушуючи обмеження щодо використання службового становища, встановлені ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, використав надані йому владу та службове становище для одержання неправомірної вигоди, тобто вчинив корупційний злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин.
Так, 05.09.2020 заступник начальника ВП - начальник СВ Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 визначено групу слідчих у складі ОСОБА_5 (старший), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12020115200000730 від 03.08.2020, за фактом вчинення шахрайських дій невідомою особою шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, що виразилось в заволодінні грошовими коштами ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
02.09.2020 визначено підслідність згаданого кримінального провадження за слідчим відділенням Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області.
В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 23.09.2020, у ОСОБА_5 , як у службової особи, яка займає відповідальне становище, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , як особи можливо причетної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020115200000730 ОСОБА_5 , 19.09.2020, провів обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_10 , в ході якого вилучив майно, що належить ОСОБА_10 та іншій мешканці квартири, а також 23.09.2020
ОСОБА_5 в рамках згаданого кримінального провадження провів допит свідка ОСОБА_10 з приводу можливого заволодіння останнім грошовими коштами ТОВ «Укр Кредит Фінанс» шляхом шахрайства з використанням електронно-обчислювальної техніки та здійснення відповідних операцій.
05.10.2020 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 зустрівся поблизу будівлі Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області, що за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 6-Д, із ОСОБА_11 , в ході якої ОСОБА_5 повідомив, що особисто здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо шахрайських дій відносно ТОВ «Укр Кредит Фінанси», а також, ОСОБА_5 повідомив, що після отримання неправомірної вигоди у 500 000 грн. він поверне майно, що було вилучено під час обшуку у квартирі, в якій мешкає ОСОБА_10 , та не притягатиме останнього до кримінальної відповідальності.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, ОСОБА_5 07.10.2020 приблизно об 15 годині 30 хвилин, перебуваючи поблизу Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області зустрівся із ОСОБА_11 та прийняв пропозицію останнього в отриманні неправомірної вигоди у сумі 400 000 грн., а також запевнив, що після отримання згаданої суми не притягатиме до кримінальної відповідальності ОСОБА_10 , та поверне речі вилучені 19.09.2020 в ході обшуку квартири, в якій мешкає ОСОБА_10 .
Крім цього, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 вказав ОСОБА_11 , що передача грошових коштів повинна відбутись 08.10.2020 приблизно о 09-10 годині.
Для виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_11 08.10.2020 приблизно о 10 годині 10 хвилин поблизу будівлі Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області, що за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 6-Д, та запитав в останнього, коли відбудеться передача неправомірної вигоди у сумі 400 000 грн., а також висловив вимогу, щоб приїхав ОСОБА_10 для проведення слідчих (розшукових) дій.
Цього ж дня, ОСОБА_11 очікував ОСОБА_5 біля чергової частини у приміщені Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області, що за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 6-Д. Приблизно о 13 годині 15 хвилин, з метою доведення свого злочинного плану до кінця, ОСОБА_5 вийшов до чергової частини у приміщені Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області, що за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 6-Д, та наказав ОСОБА_11 йти за ним. В подальшому, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_11 зайшли до кабінету № 2, у який вказав ОСОБА_5 , де останній вказав ОСОБА_11 на коробку, що у нижній полиці сейфу світлого кольору. Виконуючи вказівку ОСОБА_12 , ОСОБА_11 поклав у вказану коробку 400 000 грн., які знаходились у пакеті білого кольору, та про які раніше обговорювалось із ОСОБА_5 як сума неправомірної вигоди, яку необхідно передати останньому за не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_10 та повернення майна, що було вилучено під час обшуку у квартирі, в якій мешкає ОСОБА_10 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У зв'язку з чим, 09.10.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру про те, що він підозрюється в прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст..177 КПК України, а також обгрунтованість підозри, тяжкість злочину, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор в ході судового розгляду підтримав клопотання, просив його задовольнити, зазначаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також ризики, передбачені ст..177 КПК України, оскільки підозрюваний, має зв'язки в правоохоронних органах обізнаний з методами оперативно-розшукової діяльності може знищити або спотворити докази, які ще не вилучені, впливати на свідків, усвідомлюючи тяжкість покарання переховуватись від органів досудового розслідування. Менш тяжкі запобіжні заходи, на думку прокурора, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи на відсутність доказів на підтвердження існування ризиків, які ґрунтуються лише на припущеннях, а також просив врахувати дані, що характеризують особу його підзахисного та застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В ході розгляду клопотання встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого: місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002003 від 05.10.2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчий у даному кримінальному провадженні звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В силу положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм і застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини.
Так у своїх рішеннях у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» Європейський суд зазначив, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, що підтверджується: заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 від 05.10.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.10.2020;протоколом допиту свідка ОСОБА_10 з додатками від 05.10.2020;протоколом про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 08.10.2020;протоколом невідкладного обшуку у службових приміщеннях Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області від 08.10.2020;протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 від 08.10.2020;протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08.10.2020;протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.10.2020.
Слідчий суддя не надає оцінку належності і допустимості даних доказів для підтвердження винності особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки зазначені обставини підлягають встановленню в ході судового розгляду кримінального провадження, а лише оцінює в даному випадку їх достатність для підтвердження того, що підозрюваний може бути причетний до вчинення злочину.
При вирішенні клопотання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу крім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, слідчий суддя приймає до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, який одружений, має місце роботи, постійне місце проживання і реєстрації, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, позитивні характеристики.
Також слідчий суддя приймає до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Звертаючись до суду слідчий просить застосувати до підозрюваного. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування, продовжити злочинну діяльність, перешкоджати досудовому розслідуванню, знищити або спотворити докази.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 тривалий час працює в органах поліції, має сталі зв'язки в правоохоронних органах, вчинення злочину пов'язано з його професійною діяльністю.
Також слідчий суддя враховує, що на даній стадії досудового розслідування не вилучено всіх доказів, які мають значення у даному кримінальному провадженні, не допитані всі свідки.
Зазначені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може перешкоджати проведенню досудового розслідування шляхом приховування доказів, а також впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Перебуваючи на посаді може продовжити злочинну діяльність.
З огляду на викладені обставини в їх сукупності, вважаю, що є всі обґрунтовані підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 і застосування, на думку слідчого судді, більш м'якого запобіжного заходу, у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки або ж домашнього арешту є недоцільним, оскільки вони не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам на даній стадії досудового розслідування.
Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України та, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за можливе визначити розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України та майнового стану підозрюваного.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про визначення підозрюваному розміру застави суд повинен належним чином обґрунтувати в ухвалі виключність обставин прийняття такого рішення.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням всіх перелічених обставин, які повинні бути враховані слідчим суддею при визначенні розміру застави, а саме: наявності ризиків у даному кримінальному провадженні, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_13 , даних, що характеризують особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави в межах, встановлених до даного виду злочину, а саме в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, у разі внесення підозрюваним застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193-196, 369-372 КПК України
клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, ОСОБА_6 ,, погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62020100000002003 від 05.10.2020 р. задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05.12.2020 р.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (87880 гривень).
Застава може бути внесена протягом дії ухвали про обрання запобіжного заходу на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, за наступними реквізитами: одержувач ТУДСАУ в м.Києві, банк одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, р/р UA128201720355259002001012089, МФО 820172, призначення платежу - застава.
На підставі ч. 5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не залишати межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- не спілкуватись зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ,
- здати на зберігання до органів міграційної служби паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м.Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення підозрюваного.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув'язнення підозрюваного негайно має здійснити розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово процесуального прокурора у кримінальному провадженні та слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя