Справа № 697/2061/20
Провадження № 2/697/748/2020
24 грудня 2020 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
в складі : головуючого судді Євтушенко Б.В.,
з участю секретаря с/з Кадухи А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Каневі Черкаської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину та неповнолітню дитину,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину та неповнолітню дитину. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вони з відповідачем від спільного проживання мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України обов'язку утримувати свою дитину. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, розвитку, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Відповідач має задовільний стан здоров'я, є працездатним, тому може сплачувати аліменти на дитину. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на дитину у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно з урахуванням індексації, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дати подання позовної заяви. Крім того, позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, тому не має змоги працювати. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на дружину у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з дати подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною трирічного віку. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на її користь, понесені нею, судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, в позові міститься клопотання про розгляд справи за участі її представника - адвоката Бовшика Миколи Юрійовича.
Представник позивача - Бовшик М.Ю., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової ) допомоги № 1005925 від 02.10.2020, у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнав.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Так, відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ст. 82 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 03.07.2020 Виконавчим комітетом Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області (а.с 7).
Малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на повному постійному утриманні матері - ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області № 104 від 20.10.2020 ( а.с.8).
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст.180 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Ст. 184 СК України передбачає, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Наведені норми імперативно закріплюють обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідач ухиляється від виконання обов'язку утримумати сина, а тому аліменти підлягають стягненню в судовому порядку.
При визначенні суми аліментів, яка підлягає стягненню, суд враховує невиконання відповідачем батьківського обов'язку по утриманню дитини та перекладення батьківського обов'язку по утриманню та вихованню дитини на позивача, хоча зобов'язаний утримувати дитину і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації її життя нарівні з позивачкою. Взято до уваги те, що відповідач визнав позов, а тому спроможний сплачувати аліменти на дитину, яка потребує регулярної матеріальної допомоги.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на дитину длягають до задоволенню, тому необхіно стягнути з відповідача на ім'я позивача аліменти на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у заявленому розмірі - у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно з урахуванням індексації, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дати подання позовної заяви - 12.11.2020 і до повноліття дитини.
Щодо стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трьох років, слід зазначити наступне.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно ст. 84 Сімейного Кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та з врахуванням того, що відповідач не подав заперечення проти стягнення аліментів з нього на утримання дружини у зазначеному позивачем розмірі, може надавати матеріальну допомогу, суд вважає необхідним задовольнити заявлену позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач має задовільний стан здоров'я, працює, позов визнав.
Також, суд, при встановленні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище позивача.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку, що передбачено законодавством, та надано належні і допустимі докази щодо доведення обставин, на яких грунтуються така вимога, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на дружину у розмірі 1000 (одна тисяча ) гривень щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку підлягає задоволенню.
Крім того, згідно статті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Датою подачі позову є 12.11.2020.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати у виді судового збору слід стягнути з відповідача в такому порядку.
Позивач при зверненні до суду з цим позовом не сплачувала судовий збір за дві вимоги у розмірі по 840,80 грн., так як звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 1 п. 3 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Статтею 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
За цих підстав, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати у виді судового збору в сумі 840,80 грн., тобто 50 % від суми судового збору, яка підлягала до сплати позивачем при поданні позову до суду, а іншу частину судового збору 840,80 грн. компенсувати за рахунок держави.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн., що підтверджуються матеріалами справи: актом прийому-передачі виконаних робіт від 09.11.2020 до договору № 53 від 08.08.2020, детальним описом робіт, виконаних адвокатом від 09.11.2020, ордером на надання правничої (правової) допомоги №1005925 від 02.10.2020, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 427 (а.с. 9-14). Тому суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. повинні бути задоволенні та стягнуті з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141,206, 259, 265,268, 273, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 84,180-183 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину та неповнолітню дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі - 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, з урахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з 12.11.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на дружину, у твердій грошовій сумі - 1000 (одна тисяча) гривень, щомісяця, починаючи з 12.11.2020 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави /отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783;банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106/ судовий збір в сумі 840,80 грн. Іншу частину судового збору 840,80 грн. компенсувати за рахунок держави.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, в розмірі 1000 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Б . В . Євтушенко