Єдиний унікальний номер: 379/717/20
Провадження № 2/379/505/20
16 грудня 2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з даним позовом і просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем по справі, зареєстрований 07.11.1998 року Ківшоватською сільською радою Таращанського району Київської області, актовий запис №19, після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_3 », неповнолітнього сина ОСОБА_4 залишити проживати з нею,
Причиною розірвання шлюбу є те, що кожен з них має протилежні погляди на сімейне життя. Сімейно шлюбні відносини фактично припинені, спільного бюджету - не ведуть. Позивачка на розірванні шлюбу наполягає. Вважає, що збереження шлюбу і подальше спільне проживання є неможливим та суперечить її інтересам та інтересам неповнолітнього сина.
В підготовче судове засідання позивачка не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належно, подала заяву та просить розглядати справу без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 16.12.2020 до початку розгляду справи по суті, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти розірвання шлюбу.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що 07.11.1998 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано Ківшоватською сільською радою Таращанського району Київської області, актовий запис №19.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Причиною розірвання шлюбу є те, що сторони мають протилежні погляди на сімейне життя. Несумісність поглядів на життя, а також їх характерів створюють неможливість проживання їх однією сім'єю. Сторони припинили подружні відносини. Спільного бюджету - не ведуть. Їх шлюб носить лише формальний характер. Позивач на розірванні шлюбу наполягає. Вважає, що збереження шлюбу і подальше спільне проживання є неможливим та суперечить її інтересам. Після розірвання шлюбу бажає іменуватися шлюбним прізвищем.
Відповідач позов визнав в повному обсязі та проти розірвання шлюбу не заперечує.
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
Частиною 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя, а тому його слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи позицію позивачки, після розірвання шлюбу, їй слід залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 81, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 21, 24, 56, 104, 105, 110-113, 115, 157, 160 СК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.11.1998 року Ківшоватською сільською радою Таращанського району Київської області, актовий запис №19 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_3 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін