Справа № 359/9510/20
Провадження № 1-кс/359/2305/2020
15 грудня 2020 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області
ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника арештованого майна ОСОБА_4
розглянувши клопотання власника арештованого майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020111100000047, відомості про яке внесено до ЄРДР 08.05.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України,
Власник арештованого майна ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2020 у справі № 359/7112/20 (провадження №1-кс/359/1897/2020), на земельну ділянку з кадастровими номерами 3220883601:01:015:0077, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано: власник земельної ділянки, не має жодного процесуального статусу в зазначеному кримінальному провадженні. Майно, на яке накладено арешт та заборони в даному кримінальному провадженні, не є ні засобом, ні предметом, ні знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не набуте як наслідок такого вчинення, не набуте злочинним шляхом, а тому арешт та заборони на земельну ділянку накладено безпідставно. Органом досудового розслідування не постановлено належним чином вмотивованої постанови про визнання речовим доказом належної йому земельної ділянки, а відтак, накладення арешту на земельну ділянку з метою її збереження як речового доказу є недоцільним. Наявна у матеріалах судового провадження постанова старшого слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 11.09.2020 про визнання зазначеної земельної ділянки речовим доказом у кримінальному провадженні № 42020111100000047, є необґрунтованою та носить формальний характер. Відсутні правові підстави для арешту земельної ділянки та відсутні підстави для визнання останньої речовим доказом у кримінальному провадженні.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подане власником арештованого майна клопотання та просив його задовольнити.
В свою чергу, прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив щодо скасування арешту майна, стверджував, що арешт накладено обґрунтовано в порядку та у спосіб визначений КПК України.
Розглянувши клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Встановлено, що з метою проведення судових експертиз, збереження речових доказів у стані, придатному для використання ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2020 р.накладено арешт та встановлено заборони особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень), а також заборони власникам та іншим особам проводити будівельні роботи на земельній ділянці із кадастровим номером 3220883601:01:015:0077 у кримінальному провадженні № 42020111100000047, зокрема задля запобігання їх відчуження на період, доки триває досудове розслідування. Ухвалою Київського апеляційного суду, ухвалу слідчого судді змінено та лише накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883601:01:015:0077.
Накладаючи арешт, суд першої та апеляційної інстанції виходив із того, що земельна ділянка з кадастровими номером 3220883601:01:015:0077, яка належить ОСОБА_5 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку визнана речовим доказом в кримінальному провадженні, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту слід відмовити, тому що заявником не доведено належними та допустимими доказами необґрунтованість накладення арешту на земельну ділянку, а також не доведено обставин, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Керуючись ст.170-174 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання власника арештованого майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Повний текст ухвали слідчого судді оголошено 16.12.2020 об 08.30 год.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1