Дата документу 24.12.2020 Справа № 320/6966/14-ц
Єдиний унікальний № 320/6966/14-ц
Провадження №22-ц/807/4141/20
Головуючий в 1-й інстанції - Притуло Л.В.
24 грудня 2020 р. місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді-доповідача Кухаря С.В., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Діденко Володимира Євгеновича на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 липня 2015 року задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Діденко Володимира Євгеновича, подала 16.12.2020 року апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду зазначено, що оскаржуване рішення ухвалено 30 липня 2015 року, скаржник до участі у справі залучений не був, між тим вказаним рішенням суду порушено його права, оскільки кредитний договір, за яким проведено стягнення за рішенням суду, забезпечено договором іпотеки, який укладався між Банком та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості у відповідній сумі скаржником заперечується, як і заперечується укладання відповідного кредитного договору. Про існування оскаржуваного рішення ОСОБА_1 стало відомо 08.12.2020 року, коли її представник отримав його копію.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 до участі у справі залучена не була, з матеріалами справи представник скаржника ознайомився 08.12.2020 року та отримав копію оскаржуваного рішення (а.с.164). Відповідно до змісту кредитного договору №0703/0808/88-157 від 11.08.2008 року, укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 забезпеченням виконання зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом виступає іпотека. Умови передачі майна в іпотеку, звернення стягнення на предмет іпотеки, регулюють чинним законодавством України і іпотечним договором, що укладається між Банком та ОСОБА_1 . Відповідно до копії іпотечного договору №0703/0808/88-157-Z-1 від 11.08.2008 року, укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 , остання є майновим поручителем ОСОБА_2 за кредитним договором №0703/0808/88-157 від 11.08.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з ч.2 ст.358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Відповідно до положень ст. 17 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у праві, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8 ).
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції (далі - Конвенція).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За змістом ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Цивільним процесуальним законодавством передбачено, що тільки обізнаність зі змістом судового рішення чи ухвали, матеріалами справи дає стороні реальну можливість оскаржити судове рішення та викласти доводи апеляційної скарги у відповідності з вимогами закону.
Враховуючи відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження та поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, зазначені в клопотанні, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Між тим, апеляційне провадження у справі не може бути відкрито з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч.4 ст.356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та фіксованому розмірі.
Згідно п.6 ч 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду сплачується, виходячи зі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином за подання вказаного позову підлягає сплаті судовий збір в розмірі 5481,00 грн. (3654,00*150%).
Реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг з 03 січня 2020 року є: Отримувач коштів: УК у м.Запоріжжі/Вознесенівс./22030101, код за ЄДРПОУ: 38025409, банк одержувача коштів: Казначейство України (ЕАП), рахунок (ІВАN): UA638999980313161206080008007, (призначення платежу: *;101;____).
Посилання апелянта на звільнення його від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» є хибними.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, тобто звільненню підлягають споживачі, які приймають участь у справі в якості позивачів.
Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,2,3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв'язку із наведеним відповідно до вимог ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК апеляційну скаргу належить залишити без руху.
Керуючись ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Діденко Володимира Євгеновича про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 липня 2015 року у цій справі задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 липня 2015 року у цій справі.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Діденко Володимира Євгеновича залишити без руху.
Надати скаржнику, строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для направлення до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 5481,00 грн.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику відповідно до вимог ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.В. Кухар