Дата документу 24.12.2020 Справа № 318/1933/20
Єдиний унікальний №318/1933/20 Головуючий у 1 інстанції: Васильченко В.В.
Провадження № 22-ц/807/3815/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«24» грудня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Кочеткової І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2020 року справу направлено до Апеляційного суду м. Києва для визначення підсудності.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що є позивачем у справі, а не відповідачем, зареєстрований в м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, в іншій справі №318/1362/20 за позовом ОСОБА_2 до нього позивач зазначала його місце реєстрації та проживання - Автономна республіка Крим, просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що ОСОБА_1 проживає на території Автономної Республіки Крим, ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 21 липня 2020 року справу за її позовом про стягнення аліментів за минулий час направлено до Апеляційного суду м. Києва для визначення підсудності, яким підсудність справи була визначена за Дніпровським районним судом м. Києва, ОСОБА_1 повинен був особисто подати даний позов, а не через представника.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2020 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 грудня 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Направляючи справу до Апеляційного суду м. Києва для визначення підсудності, суд першої інстанції виходив з того, ОСОБА_1 проживає та тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечено розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Матеріалами справи підтверджено, що в вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечено розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.
За загальним правилом, встановленим ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, а позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Цивільним процесуальним законодавством передбачено випадки альтернативної підсудності - підсудність справ за вибором позивача (ст.28 ЦПК України).
За приписами ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу (ч. 9 ст. 187 ЦПК України).
Частиною 10 ст. 187 ЦПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно з відміткою у паспорті та довідкою виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради від 22 вересня 2020 року №3404/13-13 позивач у справі ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; відповідно до довідки виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради від 07 жовтня 2020 року відповідач у справі ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.5, 10, 14).
Таким чином, матеріали справи містять докази реєстрації місця проживання як позивача, так і відповідача у даній справі в м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, що відноситься до територіальної підсудності Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області.
В той же час в матеріалах справи відсутні докази реєстрації місця проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
За приписами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Посилання на ухвалу Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 21 липня 2020 року у справі №318/1362/20 як на доказ проживання ОСОБА_1 за вищезазначеною адресою, є неприйнятним, оскільки статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що документом, який підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи, є довідка про реєстрацію місця проживання.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в позовній заяві позивач ОСОБА_1 не вказував на подання позову про розірвання шлюбу за правилами альтернативної підсудності, що було б підставою для з'ясування його зареєстрованого місця проживання чи перебування.
За таких обставин, постановлена ухвала судді Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2020 року у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2020 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 24 грудня 2020 року.
Головуючий А.В. Дашковська
Судді: О.М. Кримська
І.В. Кочеткова