Дата документу 14.12.2020 Справа № 937/3206/20
Єдиний унікальний №937/3206/20 Головуючий у 1 інстанції: Ковальова Ю.В.
Провадження № 22-ц/807/3486/20 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
14 грудня 2020 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Крилової О.В.,
Кухаря С.В.
при секретарі: Бєловій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького про визнання дій незаконними, скасування наказу, стягнення коштів, відшкодування заподіяної шкоди,-
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького про визнання дій незаконними, скасування наказу, стягнення коштів, відшкодування заподіяної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що у період з 04 березня 2020 року по 06 березня 2020 року вона брала участь в роботі Міжнародного семінару на базі Львівського національного університету імені Івана Франка. Тема семінару відповідає її спеціальності. Робота в рамках міжнародного семінару є формою підвищення кваліфікації та участь у семінарі була належним чином спланована у структурному підрозділі факультету і передбачена Планом роботи на березень 2020 року. За письмовим дозволом завідувача кафедри вся покладена на позивача робота була виконана заздалегідь у повному обсязі. Після участі у міжнародному семінарі керівництву кафедри та факультету позивачем були надані звіт про участь у семінарі, сертифікат підвищення кваліфікації, відповідні довідки.
Проте, по прибуттю до місця постійної роботи позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом ректора № 123/51-06 від 30 березня 2020 року та оголошено догану. Крім того, із заробітної плати позивача за березень 2020 року було відраховано 1033,44 грн. Позивач вважає притягнення її до дисциплінарної відповідальності незаконним, оскільки вона на законних підставах була відсутня на роботі з 04 по 06 березня 2020 року, про що вона надала керівництву необхідні документи.
Крім того, у наказі ректора про оголошення догани взагалі не вказано суть проступку, позивачу незаконно письмово відмовлено в ознайомленні з документами та актами, що стали підставою для оголошення догани. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 зазначала, що незаконно була позбавлена частини заробітної плати у розмірі 1033,44 грн. Профспілковий комітет на прохання захисту порушених прав письмово повідомив, що на невизначений період розгляд заяви відтерміновується з причин карантинних заходів, що запроваджені в Україні в зв'язку з боротьбою з коронавірусом. Крім того, позивач вказує, що незаконними діями посадових осіб МДПУ їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в 600 грн. Обґрунтовує моральну шкоду тим, що вищезазначені події призвели до погіршення її здоров'я. Внаслідок переживання подій в неї підвищився артеріальний тиск, виникли запаморочення, біль у серці, головокружіння на межі втрати свідомості. Позивач вимушена була звертатись за лікарською допомогою. Притягнення її до дисциплінарної відповідальності зашкодило її авторитету серед колег та студентів.
Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправною та такою, що грубо порушує частину 3 статті 32 Конституції України відмову ректора МДПУ в ознайомленні позивача з актами, іншими документами, що створювались відносно позивача у Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького у період починаючи з 04 березня 2020 року по 29 березня 2020 року, тобто до дати видання Наказу № 123/51-06 від 30 березня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; визнати створені щодо позивача і недоведені до неї документи за період з 04 березня 2020 року по 29 березня 2020 року такими, що не мають юридичної сили; скасувати Наказ ректора МДПУ № 123/51-06 від 30 березня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» як протиправний; визнати безпідставним та протиправним зменшення на 1033,44 грн. заробітної плати позивача за березень 2020 року; зобов'язати Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького повернути позивачу утримані кошти із заробітної плати за березень 2020 року у сумі 1033,44 грн.; зобов'язати Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького сплатити позивачу кошти у сумі 600 грн. як відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ ректора Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Солоненка А.М. № 123/51-06 від 30 березня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 у виді догани зі змінами відповідно до наказу № 131/50-07 від 07 квітня 2020 року. Стягнуто з Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату з 04 березня 2020 року до 06 березня 2020 року в розмірі 1033,44 грн. Вирішено питання судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, посилаючись на його незаконність, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького, подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2020 року та закрити провадження по справі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно службової записки начальника відділу наукової роботи студентів Федоренко О.М., згідно графіка надання звітів кафедр університету за І півріччя 2020 року було отримано копії свідоцтва про підвищення кваліфікації старшого викладача кафедри германських мов ОСОБА_1 . Під час перевірки достовірності документів виявлено, що вказані у звіті свідоцтва не є дійсними, оскільки договір між Мелітопольським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького та Гете-інститутом (Україна) про підвищення кваліфікації не надано до відділу наукової роботи студентів; відсутні реєстраційні номери на сертифікатах від 29.02.2020, від 06.03.2020 та від 12.05.2020. Відсутні заява ОСОБА_1 та наказ ректора про відрядження ОСОБА_1 до м. Львів з 04 березня 2020 року по 06 березня 2020 року (робочі дні). Крім того, сертифікат про підвищення кваліфікації протягом 04 березня 2020 року - 06 березня 2020 року у м. Львів, виданий ОСОБА_2 -інститутом, а не Львівським національним університетом імені Івана Франка. Зазначають також, що план роботи кафедри та індивідуальний план викладача та її облік, складений та затверджений завідувачем кафедри методики викладання германських мов ОСОБА_3 27 серпня 2019 року є організаційною формою роботи науково-педагогічного працівника університету ОСОБА_1 на вказаній кафедрі університету, з яким вона знаходиться у трудових відносинах і повинна виконувати вимоги ст. 139, 140 Кодексу Законів про працю України та Правила внутрішнього трудового розпорядку і тому виїзд у м. Львів в період часу з 04 березня 2020 року по 06 березня 2020 року є службовим відрядженням та повинен оформлюватися письмовим наказом ректора Університету, чого не було зроблено.
Окрім цього, в апеляційній скарзі зазначено, що ст. викладач ОСОБА_1 самовільно забрала свій Індивідуальний план роботи науково-педагогічного працівника, що підтверджується службовою від 01 вересня 2020 року лаборанта кафедри методики викладання германський мов Університету ОСОБА_4 завідувачу кафедри методики викладання германських мов ОСОБА_5 , службовою завідувача кафедри методики викладання германських мов ОСОБА_5 09 вересня 2020 року ректору Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького та самовільно внесла в Індивідуальний план зміни, а саме: в розділ III Наукова робота, розділ IV Організаційна робота, таблицю підвищення кваліфікації. Це також підтверджується протоколом засідання кафедри методики викладання германських мов № 4 від 11 вересня 2020 року. Вказані порушення були виявлені після винесення Мелітопольським міськрайонним судом рішення. Незасвідчену копію вказаного Індивідуального плану з самовільно внесеними змінами ст. викладач ОСОБА_1 03 вересня 2020 року надала до Мелітопольського міськрайонного суду і який було враховано у рішенні суду. Копія Індивідуального плану роботи науково-педагогічного працівника Мелітопольським міськрайонним судом не запитувалася і його законність не перевірялася.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення а Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2020 року без змін, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався норм матеріального та процесуального права, чітко надав оцінку доказам, а на підставі належних норм права зробив належні висновки.
07 грудня 2020 року від ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про вилучення з доказової бази документів, доданих до апеляційної скарги Мелітопольським державним педагогічним університетом ім. Богдана Хмельницького, як неналежних та таких, що викликають сумнів.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки зазначена процесуальна дія не передбачена нормами ЦПК України, натомість, ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, колегія суддів звертає увагу, що рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2020 року в частині незадоволених вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди фактично не оскаржується, а отже й не переглядається колегією суддів.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна не підлягає задоволенню.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищезазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що з 04 вересня 2019 року ОСОБА_1 працює в Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького на посаді старшого викладача кафедри методики викладання германських мов (т. 1 а.с.14).
Відповідно до копії плану роботи факультету на березень, участь ОСОБА_1 у Міжнародному семінарі з підвищення кваліфікації мультиплікаторів-методистів у місті Львові, місце проведення-Центр німецької мови у Львові-партнер Goethe-Institut/ЛНУ імені Івана Франка, м. Львів передбачена з 04 березня 2020 року по 06 березня 2020 року, за графіком (т. 1 а.с.17).
Також, з індивідуального плану роботи викладача ОСОБА_1 , вбачається, що у березні 2020 передбачена участь ОСОБА_1 у Міжнародному семінарі з підвищення кваліфікації мультиплікаторів-методистів у місті Львові, місце проведення-Центр німецької мови у Львові-партнер Goethe-Institut /ЛНУ імені Івана Франка, м. Львів (т. 1 а.с. 115).
З копії заяви ОСОБА_1 на ім'я декана філологічного факультету ОСОБА_6 від 18 лютого 2020 року, вбачається, що у зв'язку з її участю в міжнародному семінарі з підвищення кваліфікації методистів мультиплікаторів Goethe-Institut в Україні, що відбудеться з 04 березня 2020 року по 06 березня 2020 року, ОСОБА_7 просила дозволу перенести заняття з 04 березня 2020 року на 26 лютого 2020 року та 27 лютого 2020 року, з 05 березня 2020 року на 02 березня 2020 року.
На заяві міститься резолюція ОСОБА_8 (завідувача кафедри методики викладання германських мов) про відсутність заперечень (т. 1 а.с. 15).
З довідки №212 від 06 березня 2020 року, виданою Факультетом іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, вбачається, що ОСОБА_1 з 04 березня 2020 року по 06 березня 2020 року дійсно брала участь в міжнародному семінарі з підвищення кваліфікації методистів вищих навчальних закладів України на тему : Принципи викладання для різних психологічних типів студентів», про що отримала відповідний сертифікат (т. 1 а.с.21-22).
09 березня 2020 року ОСОБА_1 надано на ім'я декана філологічного факультету Звіт про участь у міжнародному семінарі з підвищення кваліфікації методистів вищих навчальних закладів України на тему: «Принципи викладання для різних психологічних типів студентів», ОСОБА_1 (т. 1 а.с.23-24).
З витягу з наказу від 10 березня 2020 року №98/51-07, встановлено, що на підставі службових завідувача кафедри методики викладання германських мов ОСОБА_8 від 04 березня 2020 року, від 05 березня 2020 року та від 06 березня 2020 року та актів від 04 березня 2020 року, від 05 березня 2020 року та від 06 березня 2020 року, було створено комісію для з'ясування причин відсутності на робочому місці старшого викладача кафедри германських мов Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького ОСОБА_1 ; зобов'язано старшого викладача кафедри германських мов ОСОБА_1 надати відповідні пояснення. З наказом ОСОБА_1 ознайомлена 12 березня 2020 року (т. 1 а.с. 25-26).
12 березня 2020 року ОСОБА_1 надано на ім'я ректора Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Солоненка А.М. заяву про надання інформації та копій документів, що мають безпосереднє відношення до ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 27).
Листом Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2020 року від 16 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено, що згідно ст. 149 п. 1 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Надання матеріалів щодо перевірки порушення позивачем Кодексу Законів «Про працю» до закінчення перевірки, діючим законодавством не передбачено (т. 1 а.с. 28-29).
В пояснювальній відносно вимог наказу ректора МДПУ № 98/51-07 від 10 березня 2020 року, ОСОБА_7 зазначила, зокрема, що вона письмово звернулась до завідувача кафедри методики викладання германських мов ОСОБА_8 з відповідною заявою про перенесення планових занять, що припадають на період з 04 березня 2020 року по 06 березня 2020 року на більш ранній період, у зв'язку з участю у міжнародному семінарі з підвищення кваліфікації методистів-мільтиплікаторів, що відбудеться з 04 березня 2020 року по 06 березня 2020 року у ЛНУ імені Івана Франка в м. Львів. На підставі заяви за підписом завідуючого кафедрою ОСОБА_1 отримано позитивне погодження на перенесення занять у зв'язку з участю у плановому заході. До 02 березня 2020 року нею були проведені всі заняття згідно навчального плану у групах 128-ф та 418-ф, які завчасно відбулися 02 лютого 2020 року, 26 лютого 2020 року, 27 лютого 2020 року. Проведення занять документально оформлено належним чином. На період з 04 березня 2020 року по 06 березня 2020 року відносно неї не було заплановано жодного іншого заходу, не поставлено будь-якої іншої задачі. З її боку були вжиті вичерпні заходи опрацювання всіх покладених обов'язків відповідного періоду (т. 1 а.с. 31-32).
З акту комісії, створеної для з'ясування причин відсутності на робочому місці старшого викладача кафедри германських мов Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Лебєдєвої О.А. від 20 березня 2020 року, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 порушено вимоги абз. 2,3 п.8, абз.2 п.9, абз. 1п.10, абз.1,3 п.11 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 21 серпня 2019 року «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників, ст. 51 КЗпПУ ( т. 1 а.с. 105-107).
Наказом ректора Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Солоненка А.М. від 30 березня 2020 року №123/51-06, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, за неналежне виконання п. 3.28.1, 3.28.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку МДПУ імені Богдна Хмельницького, порушення п. 1.2 Положення Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, абзаців 2,3 п.8, абз.2 п.9, абз. 1п.10, абз.1,3 п.11 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 21 серпня 2019 року «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників, ст. 51 КЗпПУ оголошено догану ОСОБА_1 старшому викладачу кафедри методики викладання германських мов. Підставо: акт комісії від 20 березня 2020 року (а.с. 35).
31 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ректора із заявою про перегляд рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, скасування догани (т. 1 а.с. 36).
Відповідно до довідок про доходи за березень 2020 року, ОСОБА_1 недоотримала 1033,44 грн. (т. 1 а.с. 37-38).
Наказом від 07 квітня 2020 року №131/50-07, з метою усунення друкарських недоліків допущених під час складання наказу від 30 березня 2020 року № 123/51-06 Про притягнення дисциплінарної відповідальності» внесено зміни до констатуючої частини (преамбулу). Зміст констатуючої частини наказу викладено в такій редакції: Старший викладач кафедри методики викладання германських мов в робочий час 04 березня 2020 року, 05 березня 2020 року та 06 березня 2020 року залишила без поважних причин робоче місце Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького та виїхала до міста Львів. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пунктів 3.28.1, 3.28.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку МДПУ імені Богдана Хмельницького, порушення пункту 1.2. Положення про службові відрядження в межах України та за кордон працівників Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, абзаців 2,3 пункту 8, абзацу 2 пункт 9, абзацу 1 пункту 10, абзаців 1,3 пункту 11 «Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 року «Деякі підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників, ст. 51, 139 ч. 2 ст. 140 Кодексу законів «Про працю України» (т. 1 а.с. 71-72).
Листом від 08 квітня 2020 року ОСОБА_1 було надано документи, які стали підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, в тому числі, як вказано в додатку до листа, й наказ про внесення змін до наказу від 30 березня 2020 року № 123/51-06 (т. 1 а.с. 73-75).
Згідно частини першої статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізнiше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника вiд роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у вiдпустці.
У статті 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) зроблено висновок, що «роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов'язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) зроблено висновок, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була притягнена до дисциплінарної відповідальності за відсутність на робочому місці без поважних причин протягом трьох днів. При цьому, відсутність поважних причин була оцінена відповідачем виходячи з неоформлення ОСОБА_1 відрядження та поставленням під сумнів наданих нею документів за результатами підвищення кваліфікації.
Проте, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 заздалегідь вжито заходів щодо оформлення своєї відсутності на робочому місці згідно затверджених планів роботи, що вказує на відсутність вини працівника у неоформленні відповідачем відрядження, зокрема участь у семінарі було погоджено із деканом факультету та було передбачено як Планом роботи факультету, так і індивідуальним планом викладача, попередньо проведено заняття згідно навчального плану, що не заперечується відповідачем.
З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що роботодавець заздалегідь висловив згоду на підвищення кваліфікації позивачем у вказаний період часу.
Крім цього, слід зазначити, що оскаржений наказ про дисциплінарне стягнення стосовно позивача не містить повних і точних відомостей, які саме порушення вчинила позивач, які із функціональних обов'язків вона порушила, а притягнення до відповідальності за порушення вимог абзаців 2,3 пункту 8, абзацу 2 пункт 9, абзацу 1 пункту 10, абзаців 1,3 пункту 11 «Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 року «Деякі підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників ст. 51 КЗпПУ, є безпідставним, оскільки зазначені норми стосуються загального порядку формування, затвердження, виконання планів підвищення кваліфікації, порядку організації підвищення кваліфікації, укладання договорів про стажування.
За таких обставин суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу ректора Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Солоненка А.М. № 123/51-06 від 30 березня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 у виді догани зі змінами відповідно до наказу № 131/50-07 від 07 квітня 2020 року та стягнення з Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату з 04 березня 2020 року до 06 березня 2020 року в розмірі 1033,44 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 самовільно забрала свій Індивідуальний план роботи науково-педагогічного працівника, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не стосуються предмету спору, яким є обґрунтованість наказу про оголошення догани ОСОБА_1 за прогул та дотримання роботодавцем передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення.
Посилання Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького на те, що судом не вирішувалось питання щодо витребування копії та перевірки законності вищезазначеного індивідуального плану, не заслуговують на увагу, оскільки, згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2020 року та закрити провадження по справі. При цьому, підстав, які визначені у ст. 377 ЦПК України, для скасування рішення та закриття провадження скаржником не наведено.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького - залишити без задоволення.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2020 року по цій справі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 23 грудня 2020 року.
Головуючий:
Судді: