Справа № 947/36624/20
Провадження № 1-кс/947/20499/20
23.12.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000000922 від 14.08.2020 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Трояни, Болградського району, Одеської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вищою освітою, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та відповідне обґрунтування поданого клопотання стороною обвинувачення.
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020160000000922 від 14.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у 2018 році, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом незаконного придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів та психотропних речовин з метою збуту, почав підшукувати потенційних збувачів, у яких він в подальшому набував зазначені наркотичні засоби та психотропні речовини.
Крім цього, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками для здоров'я невизначеного кола осіб, добровільно та умисно підшукував осіб, яким реалізовував особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено- канабіста психотропну речовину.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на придбання, зберігання, перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено- канабісу та психотропної речовиниз метою збуту, в кінці грудня 2020 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 придбав у невстановленої слідством особи речовину рослинного походження темно-зеленого кольору, поміщену до 32 полімерних пакетів із застібкою «zip-lock», загальною вагою 357,07г та до 57 полімерних згортків, загальною вагою 888,26г., що згідно таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000 (Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу) є великим розміром. У відповідності до результатів експрес тесту марки «Identa- Marijuana/HashishIDENTIFICATION» вищевказана речовина рослинного походження темно-зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом- канабісом, обіг якого заборонено. Крім цього, останній придбав у невстановленої слідством особи 46 пігулок світлого кольору, на яких є маркування «Heinеken», поміщені до 9 полімерних пакетів із застібкою «zip-lock». У відповідності до результатів експрес тесту марки «GeneralScreeningDrugs» вищевказана досліджувана речовина, яка міститься в пігулках, має алкалоїдну основу, тобто є потенційним наркотиком.
В подальшому, ОСОБА_5 , з метою збуту, перевіз вказану речовину рослинного походження темно-зеленого кольору та 46 пігулок у гаражне приміщення № НОМЕР_1 , що розташований у гаражному кооперативі «Шкільний-1», за адресою: м. Одеса, вул. Левітана 126/1, до якого мав вільний доступ, де почав їх зберігати до моменту їх вилучення працівниками поліції в ході санкціонованого обшуку 21.12.2020.
22.12.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категоріїтяжких злочинів, покарання за вчинення яких передбачено у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_5 , у зв'язку із тим, що не всі речові докази, на даний момент органом досудового розслідування встановлені, він безпосередньо або через інших осіб може знищити їх або змінити на свою користь, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 побоюючись покарання (у вигляді позбавлення волі) може впливати на показання свідків та потерпілих, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з даним клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
ІІ. Позиція учасників кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що стороною обвинувачення не було доведено існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідні посилання у поданому клопотанні на їх наявність є припущенням, яке не підтверджено відповідними доказами. Речові докази в рамках даного кримінального провадження вже вилучені, свідки допитані. Її підзахисний позитивно характеризується, раніше не судимий, має постійне місце мешкання, на утриманні має доньку, матір, яка обліковується у диспансері. З огляду на викладене, просила відмовити в задоволенні поданого клопотання та застосувати відносно її підзахисного більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний в судовому засіданні з пред'явленою підозрою погодився, в решті, підтримав думку свого захисника.
ІІІ. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні даного клопотання.
Ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ч. 4 ст. 194 КПК України - якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
IV. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
22.12.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, якщо предметом таких дій були наркотичні засобу у великих розмірах.
На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України сторона обвинувачення посилається на: протоколи обшуку від 21.12.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 21.12.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 21.12.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 21.12.2020 року, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 21.12.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 21.12.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 21.12.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 21.12.2020 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.12.2020 року, та інші матеріли клопотання в сукупності.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
V. Вирішення питання наявності в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_5 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 (десяти) років. В зв'язку з викладеним, на думку слідчого судді, усвідомлення підозрюваним ОСОБА_5 можливого покарання, яке йому загрожує у випадку подальшого доведення його вини у встановленому законом порядку перед судом, може свідчити про те, що підозрюваний може вжити заходів, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, в певній мірі, існування такого ризику применшується позитивними характеризуючими підозрюваного матеріалами, зокрема долученими відносно нього характеристиками, а також наявністю у останнього міцних соціальних зв'язків, оскільки підозрюваний являється особою одруженою, яка на утриманні має малолітню дитину, а також матір-пенсіонера. Крім того, існування такого ризику в певній мірі применшується процесуальною поведінкою підозрюваного, який на теперішній час свою вину у вчиненому не заперечує, з пред'явленою йому підозрою погоджується.
Як вбачається з матеріалів, якими на теперішній час обґрунтовується пред'явлена підозрюваному ОСОБА_5 підозра, останні містять протоколи допиту низки свідків. Слідчий суддя враховує, що такі особи на стадії досудового розслідування вже допитані. Між тим, враховує слідчий суддя й ту обставину, що у випадку подальшого направлення обвинувального акту до суду, показаннями таких осіб суд не зможе обґрунтовувати свої процесуальні рішення, в зв'язку з чим, слідчий суддя не може виключити, що в подальшому відбудеться допит вказаних осіб безпосередньо судом. Таким чином, беручи до уваги, що долучені до даного клопотання протоколи допиту означених осіб містять анкетні дані таких осіб, які відомі підозрюваному ОСОБА_5 (матеріали клопотання вручені підозрюваному), слідчий суддя також приходить до переконання про наявність в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на таких осіб. При цьому, знову ж таки, існування такого ризику в певній мірі применшується обставинами того, що підозрюваний на теперішній час визнає свою провину, а з пред'явленою йому підозрою погоджується.
Що стосується посилання сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого знищення підозрюваним важливих для даного кримінального провадження речових доказів, то слідчий суддя не може погодитися з такими доводами сторони обвинувачення, оскільки вони позбавлені належної конкретизації, а також не є належним чином обґрунтованими.
VI. Вирішення питання можливості застосування в рамках даного кримінального провадження більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Слідчий суддя зазначає, що відповідна міра запобіжного заходу в рамках кримінального провадження, повинна обиратися в тому числі, з огляду на існуючий суспільний інтерес, який у кожному конкретному випадку повинен виправдовувати відповідне обмеження прав та свобод особи, відносно якої будуть застосовані ті чи інші заходи обмеження кримінального провадження (заходи забезпечення).
При цьому, безумовно, відповідна міра запобіжного заходу повинна також застосовуватися, виходячи з встановлених відповідних міжнародних стандартів, й у кожному конкретному випадку, повинна бути належним чином індивідуалізована.
В рамках даного кримінального провадження слідчим суддею дійсно було встановлено існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків.
Між тим, слідчий суддя повинен також надати відповідну оцінку можливому унеможливленню настання таких ризиків, а відтак і забезпеченню досягнення завдання застосування відповідної міри запобіжного заходу, шляхом застосування не лише найсуворішого, але й менш суворого запобіжного заходу, в тому числі, з застосуванням наданих КПК України відповідних механізмів.
В аспекті даного питання слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 на теперішній час в повній мірі визнає свою провину, з пред'явленою підозрою погоджується. Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, оскільки останній має сім'ю, з якою спільно мешкає (за місцем мешкання позитивно характеризується), має місце роботи, а відтак, і офіційний дохід, має нагороду (знак пошани) від Одеської обласної організації ПАП ОВС України. Крім того, матір підозрюваного, яка також перебуває на його утриманні, числиться на «Д» обліку.
Викладені обставини, попри суспільну небезпечність інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчать про можливість застосування в рамках такого кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на останнього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі, у вигляді утримання від спілкування зі свідками в рамках такого кримінального провадження, що в повній мірі відповідатиме завданням застосування відповідної міри запобіжного заходу, загальним засадам кримінального провадження, а також практиці Європейського суду з прав людини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000000922 від 14.08.2020 року - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, зобов'язавши його цілодобово не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 08.02.2021 року, в межах строків досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , строком до 08.02.2021 року, наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками в рамках даного кримінального провадження;
-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту направити для виконання до Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1