Дата документу 23.12.2020 Справа № 320/3953/19
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 320/3953/19Головуючий у 1-й інстанції Іваненко О.В.
Пр. № 22-ц/807/3086/20Суддя-доповідач Гончар М.С.
23 грудня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Кримської О.М., Подліянової Г.С.,
за участі секретаря Путій Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 вересня 2020 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення відсутності підстав володіння та користування
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-2), в якому просила встановити, що ОСОБА_2 без достатньої правової підстави володіла та користувалась земельною ділянкою площею 600,14 кв. м по АДРЕСА_1 .
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Іваненка О.В. (а.с. 8).
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 червня 2020 року (а.с. 14 ) позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року (головуючий суддя Поляков О.З., судді Крилова О.В. та Онищенко Е.А. а.с. 42-45) в порядку часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 вищезазначену ухвалу суду першої інстанції від 13 червня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду першої інстанції 11 листопада 2019 року (а.с. 59) провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивача в порядку загального позовного провадження відкрито.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 вересня 2020 року (а.с. 105) позов ОСОБА_1 у цій справі залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 107-108) просила ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 109).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 06 жовтня 2020 року (а.с. 113).
В автоматизованому порядку у цій справі замінено суддею Кримською О.М. суддю Маловічко С.В. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (а.с. 114-115).
Ухвалою апеляційного суду (а.с.117) дану справу призначено до апеляційного розгляду, з урахуванням навантаження судді - доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 18 суддів замість 40 суддів за штатом).
Відповідач не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
У судове засідання 23 грудня 2020 року повідомлені апеляційним судом належним чином про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с. 120-121) всі учасники цієї справи не з'явилась, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх учасників цієї справи та на підставі ст. ст. 371 - 372 ЦПК України ухвалив: розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх.
В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відводів не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позов позивача у цій справі, керувався ст. ст. 223, 257, 260 - 261, 353, 354 ЦПК України та виходив із такого.
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про встановлення відсутності підстав володіння та користування.
Відповідно до ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Відповідно до ст.130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
В силу зазначених вимог цивільного процесуального законодавства України, в матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, про виклик позивача у судові засідання, що в свою чергу свідчить про повідомлення позивача про час та місце розгляду справи належним чином.
Так, в судове засідання призначене на 18.02.2020 року позивач не з'явилася, по невідомій суду причині, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою, вказаною у позові, поважності причин неявки надано не було.
В судове засідання призначене на 14.04.2020 року позивач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою, вказаною у позові. Надано заяву про відкладення розгляду справи.
В судове засідання призначене на 27.05.2020 року позивач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою, вказаною у позові. Надано заяву про відкладення розгляду справи.
В судове засідання призначене на 07.09.2020 року позивач не з'явилася, по невідомій суду причині, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою, вказаною у позові, поважності причин неявки надано не було.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи знаходиться заява про розгляд справи за її відсутності, позов не визнає.
За таких обставин, з огляду на положення ст. 223 ЦПК України суд першої інстанції вважав за можливе провести судове засідання за відсутності сторін по справі.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що позивач недобросовісно користувався своїми процесуальними правами; позивач неодноразово не зважаючи на виклики не з'явилася в судові засідання, що свідчить про її небажання якнайшвидше вирішити цей спір і у будь-який спосіб, в тому числі і шляхом зловживання своїми процесуальними правами щодо відкладення розгляду справи, перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вважав, що позовна заява повинна бути залишена без розгляду, так як відповідно до ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З вказаної норми випливає, що сам по собі факт повторності неявки в судове засідання позивача є процесуальним наслідком залишення позову без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Вказана ухвала суду першої інстанції вимогам законності та обґрунтованості у цій справі не відповідає.
Оскільки, апеляційним судом встановлено, що ухвалою суду першої інстанції від 11 листопада 2019 року (а.с. 59) відкрито провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивача та підготовче судове засідання у цій справі було призначено на 05.12.2019 року.
05.12.2019 року підготовче судове засідання не було проведено (протокол а.с. 66), оскільки позивач заявила відвід головуючому судді у цій справі (а.с.62), який останнім визнано необґрунтованим, провадження у справі зупинено, справу передано в порядку ст. 33 ч. 1 ЦПК України для визначення іншого судді для розгляду заяви позивача про відвід головуючого судді (ухвала а.с. 67)
Ухвалою іншого судді Дараган Л.В. від 09 грудня 2019 року (а.с. 70-71) у задоволенні вищезазначеної заяви позивача про відвід головуючого судді у цій справі відмовлено.
Ухвалою суду першої інстанції від 20 грудня 2019 року (а.с. 77) відновлено провадження у цій справі, та призначено судове засідання на 18 лютого 2020 року.
18 лютого 2020 року розгляд справи відкладений (а.с.85) на 14 квітня 2020 року, потім на 27 травня 2020 року (довідка а.с. 92), на 07 вересня 2020 року (а.с. 98), в якому й була постановлена ухвала, яка є предметом апеляційного оскарження (а.с.105).
Проте, апеляційним судом встановлено, всі ці судові засідання у цій справі (05.12.2019 року, 18 лютого 2020 року, 14 квітня 2020 року, 27 травня 2020 року, 07 вересня 2020 року) були підготовчими.
Оскільки, належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
Так, матеріали цієї справи не містять ухвали суду першої інстанції в порядку ст. 200 ЦПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (письмової чи, навіть, протокольної, про що має бути зроблений відповідний запис секретарем судового засідання у відповідному протоколі судового засідання, останній відсутній у всіх протоколах вищевказаних судових засідань у цій справі).
Неявка позивача без поважних причин у підготовче судове засідання у цій справі 07 вересня 2020 року не перешкоджала суду першої інстанції провести останнє і постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Неможливо в порядку ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України залишити без розгляду по суті позовну заяву позивача у підготовчому судовому засіданні через повторну неявку позивача у цій справі на судовий розгляд по суті, якщо такий розгляд по суті судом першої інстанції у цій справі, навіть, ще не призначався жодного разу.
Так, дійсно ст. 200 ЦПК України (судові рішення у підготовчому судовому засіданні) передбачає перелік ухвал суду першої інстанції за результатами підготовчого судового засідання, у тому числі залишення позовної заяви без розгляду (ч. 2 п. 1), але з інших підстав, передбачених ст. 257 ЦПК України, ніж ч. 1 п. 3.
Доводи апеляційної скарги позивача про поважність причин її неявки та наявність її клопотань про відкладення розгляду справи у вказані судові засідання тощо при вищевикладених встановлених апеляційним судом фактичних обставинах цієї справи не мають суттєвого значення для правильного вирішення судом процесуального питання (про залишення позову позивача без розгляду) у цій справі.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.
Судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення передчасної помилкової ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В разі скасування ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду позову позивача у цій справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, питання про розподіл цих витрат вирішується у подальшому судом першої інстанції за результатами розгляду справи в порядку ст. 141 ЦПК України.
Крім того, встановлено, що позивач, як особа з інвалідністю 2 групи безстроково (а.с. 6 зворот), в силу вимог закону була звільнена від сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі.
Керуючись ст. ст. 12, 81-82, 89, 141, 367, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 вересня 2020 року у цій справі скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 24.12.2020 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Кримська О.М.Подліянова Г.С.