Справа № 686/28289/20
Провадження № 2-а/686/529/20
23.12.2020
Хмельницький міськрайонний суд
в складі: головуючої - судді Салоїд Н.М.,
при секретарі - Лоб І.А.,
з участі представника позивача - Кузнецова К.С.,
та відповідача - Стельмаха В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до
інспектора поліції управління патрульної поліції в Хмельницькій області
Стельмаха Віталія Миколайовича
про скасування постанови про адміністративне правопорушення
встановив :
У листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інгспектора поліції Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Стельмаха В.М., який обгрунтовує тим, що 11 листопала 2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками частини 3 статті 121 КУПАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Винесена постанова мотивована тим, що він, 11.11.2020 року близько 20 години 25 хвилин керував транспортним засобом марки Renault FCT, державний номерний знак НОМЕР_1 по Львіському шосе з непрацюючою підсвіткою номерного знаку та без проходження обов'язкового технічного контролю для транспортних засобів, що підлягають такому контролю, чим порушив п 31.3 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (надалі - ПДР України).
Не запреречуючи факту керуванняґ транспортним засобом, котрий не проходив технічного контролю, у вказаний постанові день і час, позивач вважає, що не повинен проходити такого контролю, позаяк він не використовує його для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вказаний автомобіль є легковим, він є його власником з червня 2020 року,тому просить винесену постанову скасувати як незаконну.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та простть його задовольнити із викладених у заяві підстав.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив. Суду пояснив, що вказаний автомобіль є вантажним згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, експлуатується з 2006 року попереднім власником та проходив технічний контроль, що підтверджується витягом із бази даних.
Перевіривши доводи учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи доказами, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1,2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом достовірно установлено, що інспектором поліції під час виконання своїх службових обов'язків було встановлено порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , зокрема, що позивач 11 листопада 2020 року близько 20 год. 25 хв. здійснював керування транспортним засобом марки Renault FCT, державний номерний знак НОМЕР_1 по Львіському шосе без проходження обов'язкового технічного контролю для транспортних засобів, що підлягають такому контролю, чим порушив п 31.3 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (надалі - ПДР України).
Означені обставини щодо керування вказаним транспортним засобом в означений день і час ОСОБА_1 без проходження технічного огляду його представником не оспорюються.
Представник позивача не заперечує, що означений транспортний засіб згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 є спеціалізований фургон малотоннажний, рік випуску НОМЕР_3 , повна маса якого 1630 кг.
ОСОБА_1 є його власником та експлуатує транспортний засіб лише з 2020 року, незалежно від0 року його випуску, тому такий технічний контроль він проходити не повинен.
Позивач вважає, що оскільки він керував легковим транспортним засобом вантажопідйомністю до 3,5 тонн, вказаний автомобіль ним не використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, а отже обов'язковість проходження технічного контролю законом не передбачена.
Відповідно до частини третьої статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 31.3 б ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Статтею 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про дорожній рух" технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Поняття обов'язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух". Зокрема, обов'язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
В той же час, обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонн, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років,
Згідно витягу бази даних транспортний засіб марки Renault FCT, державний номерний знак НОМЕР_1 , фургон спеціалізований вантажний малотонажний типу В, 2000 року випуску експлуатувався попереднім власником ОСОБА_2 з 18.03.2006 року та періодично один раз у два роки проходив обов'язковий технічний контроль 26.03.2014 та 20.03.2016 року, такий автомобіль не використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Насамкінець представник позивача вважає, що термін проходження такого огляду не настав, позаяк він експлуатує автомобіль з 03.06.2020 року.
Проте такі твердження представника позивача не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Сторони в ході розгляду справи сторони визнають факт, що транспортний засіб марки Renault FCT, державний номерний знак НОМЕР_1 є спеціалізованим вантажним автомобілем -спеціалізований малотонажний типу В, 2000 року випуску, тобто є вантажним згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Проте, суд не погоджується із міркуванням представника позивача про те, що строк його експлуатації починається з червня 2020 року, тобто моменту реєстрації його за позивачем.
Відповідно до положень пункту 3 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою КМ України № 137 від 30.01.2012 періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
З цих підстав вказаний автомобіль, що належить позивачеві на праві власності є вантажним, вантажопідйомінстю до 3,5 тонн, експлуатується з 2006 року та підлягає технічному контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А саме, відповідно до ч.1 ст.23 ЗУ «Про національну поліцію» поліція вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях, а відповідно до п.8 ч.1 ст.23 ЗУ «Про національну поліцію» у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п.11 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Поліцейський, відповідно до ч.1 ст. 62 ЗУ «Про національну поліцію» під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. В свою чергу, інспектор є працівником Управління, тобто посадовою особою органів Національної поліції. Таким чином, інспектор має законні підстави здійснювати провадження у справі про адміністративне правопорушення та приймати рішення про застосування адміністративного стягнення за місцем його вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Таким чином, розглядаючи дану справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та КУпАП.
Також посадовою особою відповідача, дотримано адміністративної процедури притягнення позивача до відповідальності.
Тому, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕАМ № 3417566 від 11.11.2020 року є правомірною, складена з дотриманням вимог ст. 280 КУпАП, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 284 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2 -14, 72-77, 122, 241-255, 286 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора поліції управління патрульної поліції в Хмельницькій області Стельмаха Віталія Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанову інспектора патрульної поліції УПП у Хмельницькій області серії ЕАМ № 3417566 від 11 листопада 2020 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 діб з часу його проголошення через суд, який постановив оскаржуване рішення.
Суддя :