Справа № 686/7819/20
Провадження № 2-а/686/262/20
10.12.2020 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі Кшановській Є.З. за участю представника позивача Савченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанов -
23 березня 2020 року до Хмельницького міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанов про адміністративне правопорушення.
В позові зазначила, що 30 вересня 2019 року постановою №71 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій областіїї визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 6800 гривень.
09 грудня 2019 року постановою №98 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій областіїї визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 6800 гривень.
Згідно вказаних постанов її було визнано винною у тому, що 16.09.2019 року та 27.11.2019 року позивач не зявилася на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 та не надала документи, чи не допустила до перевірки працівників управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.Вважає вказані постанови незаконними та необґрунтованими.
Ухвалою суду від 03.04.2020 року справу прийнято до провадження суддею Стефанишиним С.Л., відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
15.05.2020 року відповідачем подано відзив у якому заперечуються позовні вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та надала суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.
Представник відповідача будучи повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи у судове засідання не зявився проте, направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 вересня 2019 року постановою №71 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій областіїї визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 6800 гривень.
09 грудня 2019 року постановою №98 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій областіїї визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 6800 гривень.
Згідно вказаних постанов її було визнано винною у тому, що 16.09.2019 року та 27.11.2019 року позивач не з'явилася на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення по вул. Тернопільській, 34 у м. Хмельницькому та не надала документи, чи не допустила до перевірки працівників управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
При цьому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлений виключний перелік підстав, за наявності яких об'єкт контролю має право не допускати контролюючий орган до проведення перевірок.
Так, статтею 10 цього Закону передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, якщо державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів.
Разом з цим, ч. 2 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", серед іншого, передбачено, що планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки.
Суд критично оцінює вказані висновки позивача щодо неповідомлення про проведення перевірки а також, необізнаність останнього про проведення такої перевірки та проведення її в останній день 16.09.2019 року вважає, їх надуманими, необґрунтованими та такими, що спростовуються доказами які представлені відповідачем до відзиву.
Як визначено приписами статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Крім того, 16.09.2019 року комісією у складі посадових осіб Департаменту ДАБІ у Хмельницькій області складений акт "Про не допуск посадових осіб Департаменту ДАБІ у Хмельницькій області на об'єкт будівництва будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Тобто, наведене дає підстави стверджувати, що фактично перевірка позивача у вересні та грудні 2019 року проведена не була, жодних заходів для з'ясування стану дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідачем по відношенню до позивача здійснено не було. Подальше оскарження позивачем в судовому порядку прийнятого на підставі вказаного Акту та припису, протоколу та постанови не є тією обставиною, що свідчить про відсутність порушень на об'єкті у позивача у зазначений період в 2019 році.
Водночас, як слідує з матеріалів справи та було пояснено представником позивача в судовому засіданні, дії суб'єкта владних повноважень щодо правомірності винесення приписів 16.09.2019 року та 27.11.2019 року позивачем не оскаржувались проте, в грудні 2019 року було отримано декларацію про готовність об'єкту до експлуатації.
Таким чином, наведене спростовує не правомірність дій відповідача щодо проведення перевірок.
Відповідність вказаного акта уніфікованій формі акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт, яка затверджена додатком 1 до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15 травня 2012 року, не передбачає можливості внесення змін у його зміст в залежності від обставин, що будуть виявлені в ході проведення заходу контролю.
Таким чином, суд вбачає відсутність підстав для висновку про недотримання відповідачем умов та порядку прийняття рішення про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, що у свою чергу спростовує правомірність і підставність недопущення позивачем посадових осіб відповідача до проведення планового заходу, що мав місце 16.09.2019 року та 27.11.2019 року.
Та обставина, що акт про відмову від проведення перевірки та припис складено не в перший, а в останній день перевірки, не є підставою для неврахування такого акта, оскільки в п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" містить положення про обов'язок органу, що здійснює перевірку, скласти акт про відмову від проведення перевірки, але не містить безумовної вимоги, що такий акт має бути складений саме в перший день перевірки.
Враховуючи викладене, суд не вбачає в діях відповідача порушень прав ОСОБА_1 , які б потребували судового захисту тому в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2,3,5,72-77,241-246, 257- 258, 260, 268 КАС України, суд -
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанов - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С. Стефанишин