печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58798/17-к
16 грудня 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участі прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
потерпілого ОСОБА_12 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
та обвинуваченого ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурманськ-60, Росія, громадянина України, працюючого командиром групи у вч НОМЕР_1 ЗСУ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
04.10.2017 року до Печерського районного суду м. Києва від прокурора надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100060000964 від 01.03.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Ухвалою від 04.10.2017 року вказане кримінальне провадження було призначене до підготовчого судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_16 просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, підтвердив суду, що він не оспорює фактичні дані вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, правильно розуміє значення своїх дій і просить звільнити його від кримінальної відповідальності з названих підстав.
Захисник - адвокат ОСОБА_15 просив звільнити ОСОБА_16 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.
Потерпілий ОСОБА_12 заперечував щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_16 на підставі ст. 49 КК України.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали долучені до клопотання, приходить до наступних висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст.ст. 32, 33 КПК України.
ОСОБА_16 підозрюється у тому, що 28 лютого 2017 року близько 14 год. 40 хв., ОСОБА_16 керуючи технічно справним автомобілем «БМВ-530» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по вул.. Старонаводницька в м. Києві, зі сторони бул. Дружби Народів в напрямку вул.. Генерала Алмазова.
Під час руху ОСОБА_16 допустив порушення вимог п.п. 2.3 (б); 10.1; 11.4 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:
-п.2.3(б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;
-п.10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
-п.11.4 - на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_16 виявились в тім, що він, керуючи вказаним транспортним засобом, рухаючись по вул.. Старонаводницька, 16 в м. Києві, проявив неуважність до дорожньої обстановки, під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при наявності двох смуг руху в попутному напрямку, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем «ІЖ-27175» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_17 , який рухався по вул.. Старонаводницька в м. Києві, зі сторони вул. Генерала Алмазова в напрямку бульв. Дружби Народів.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ІЖ-7175» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_17 , отримав тілесні ушкодження у вигляді садна обличчя; забійної рани у ділянці лівого передпліччя; закритої травми лівого передпліччя; закритої травми лівого кульшового суглобу: закритого вивиху голівки лівої стегнової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, відповідно п.п. 2.2.1/в. та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року.
Порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_16 перебуває у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспотної пригоди і її наслідками.
Такі дії ОСОБА_16 , що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, суд кваліфікує як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за вчинення якого передбачене максимальне покарання у виді обмеження волі.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_16 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке відбулося 28.02.2017 року.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту 28.02.2017 року і ця обставина сторонами не заперечується.
З огляду на наведене, з часу вчинення злочину минуло більше 3 років, тобто у даному кримінальному провадженні, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, який вчинив ОСОБА_16 не зупинявся та не переривався, в зв'язку з чим строк притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України закінчився.
Згідно із ст. 286 КПК України питання, щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності віднесено до компетенції суду, при умові, що обвинувачений згоден на його звільнення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищезазначене, судом встановлені підстави для звільнення ОСОБА_16 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 ст. 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Стосовно заявленого потерпілим ОСОБА_18 та прокурором військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_19 в інтересах Київської міської клінічної лікарні №7 цивільних позовів суд зазначає наступне.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов'язаний роз'яснити цивільному позивачеві його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства
Тому, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_16 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілим ОСОБА_18 та прокурором військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_19 в інтересах Київської міської клінічної лікарні №7 цивільних позовів про стягнення з ОСОБА_16 матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає пред'явленню позову в порядку цивільного судочинства.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 288, 314, 369, 371 КПК України, ст. 49 КК України,
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 49 КК України - звільнити, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100060000964 від 01.03.2017 року - закрити.
Цивільні позови потерпілого ОСОБА_18 та прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_19 в інтересах Київської міської клінічної лікарні №7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через сім днів з моменту її проголошення, у разі не подачі на неї апеляції.
Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі протягом 7 днів з дня її проголошення апеляційної скарги, через Печерський районний суд м. Києва.
Копію ухвали негайно вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілому.
Суддя ОСОБА_1