Справа № 481/1369/20
Провадж.№ 1-кс/481/361/2020
24.12.2020 року Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ознайомившись зі скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області про закриття кримінального провадження № 12020150270000321,
Встановив:
21 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати необґрунтовану та невмотивовану постанову слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області про закриття кримінального провадження № 12020150270000321.
Ознайомившись із змістом скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено зокрема рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як вбачається з аналізу п.3 ч.1 ст.303 КПК України, вказаною нормою закону визначено вичерпний перелік осіб, які мають право звертатися до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження. Такими процесуальними особами є заявник, потерпілий, його представник чи законний представник.
Здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у разі їх порушення діями, бездіяльністю та рішеннями слідчого на досудовому розслідуванні регламентовано положеннями ст.ст. 303-307 Кримінального процесуального кодексу України та забезпечується механізмом оскарження учасниками кримінального провадження визначених ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України рішень, дій та бездіяльності слідчого та прокурора у кримінальному провадженні слідчому судді.
При цьому, слідчий суддя не наділений повноваженням згідно Кримінального процесуального кодексу України вирішувати питання або вживати заходів реагування щодо цього, крім визначених ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Частиною 1 статті 303КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Заявник у своїй скарзі не зазначив свій процесуальний статус у кримінальному провадженні № 12020150270000321, не долучив копії оскаржуваної постанови, та інших документів, що підтверджують його повноваження.
22.12.2020 року Новобузьким районним судом Миколаївської області витребував від Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області матеріали кримінального провадження № 12020150270000321 для вирішення питання про можливість відкриття провадження за скаргою.
З матеріалів кримінального провадження № 12020150270000321, внесеного до ЄРДР 10.10.2020 року з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.286 КК України встановлено, що постанова про закриття кримінального провадження відсутня.
З матеріалів кримінального провадження № 12020150270000321 не вбачається, що ОСОБА_2 є заявником, чи потерпілим, або представником потерпілого по даному кримінальному провадженню.
Суд позбавлений можливості встановити, чи уповноважена особа, яка подала скаргу, так само як і наявність самої оскаржуваної постанови, оскільки зі змісту скарги та матеріалів провадження такі обставини не вбачаються.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
За такого, подана скарга ОСОБА_2 має бути повернута скаржнику.
Керуючись ст.303, 304, 309, 369-371 КПК України, слідчий суддя
Постановив:
Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області про закриття кримінального провадження № 12020150270000321 повернути особі, яка подала скаргу.
Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1