Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1523/20
Провадження № 1-кп/945/322/20
Іменем України
24 грудня 2020 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ;
захисника ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 вересня 2020 року за № 62020150000000946 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любомирівка Березнегуватського району Миколаївської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , який проходив військову службу на посаді водія-електрика батареї радіолокаційної розвідки дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
встановив:
ОСОБА_5 , військовослужбовець військової служби за контрактом, 19.06.2019 о 07 годині 45 хвилин, умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєного стану, не з'явився без поважних причин вчасно на службу на посаді водія-електрика батареї радіолокаційної розвідки дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) та до 09 години 50 хвилин 16 червня 2020 року перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
23.09.2020 у кримінальному провадженні № 62020150000000946 між прокурором військової прокуратури Миколаївського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 407 КК України.
ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою вину в обсязі пред'явленого обвинувачення. При цьому, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 має понести за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття покарання з іспитовим строком.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст. ст. 473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченому та прокурору.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.
Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Так, злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав свою вину, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений в присутності захисника, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, кримінального закону та інтересам суспільства. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також особи ОСОБА_5 .
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_3 повністю усвідомлюють зміст угоди про визнання винуватості, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, при цьому обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК України та КК України, дії ОСОБА_5 кваліфіковані вірно, покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України обвинувачений ОСОБА_5 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 вересня 2020 року у кримінальному провадженні № 62020150000000946, між прокурором військової прокуратури Миколаївського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 не обирати.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
24.12.2020