Справа № 480\739\18
Провадження № 1-кп-945\57\20
Вирок
Іменем України
24 грудня 2020 року Миколаївський районний суд Миколаївській області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу за обвинуваченням: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чапаєвка Березанського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: 31.10.2016 року Березанським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік., 27.02.2017 року засуджений Березанським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, 28.02.2019 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, 03.09.2019 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.3ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 5 років 06 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Встановив:
ОСОБА_5 4 квітня 2018 року, о 06год 30хв, навмисно з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні для охорони ТОВ Агенція охорони “Кольчуга” розташованого на території ПАТ “Дикергофф Цемент України” за адресою: Миколаївська область Миколаївський район смт.Ольшанське вул.Промислова 9, де знаходився на стажуванні на посаді охоронця, таємно викрав відео реєстратор “T189 HD FULL 1080 P DV” вартістю 850 грн., в якому знаходилась флеш карта на 8ГБ вартістю 200грн., чим спричинивши ТОВ АО “Кольчуга” матеріальну шкоду на суму 1050 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердивши обставини викладені у обвинувальному акті, щиро розкаявся, що виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність.
Крім зізнавальних показів обвинуваченого, його вина в скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами безпосередньо дослідженими під час судового слідства, а саме: заявою від 12.04.2018 року та витягом з ЄРДР від 13.04.2018 року № 12018150260000237, згідно яких директор ТОВ АО “Кольчуга” ОСОБА_6 просить прийняти міри до ОСОБА_5 , який в період часу з 08 год00хв., 03.04.2018 року по 08.год00хв., 04.04.2018 року шляхом вільного доступу, таємно заволодів відео реєстратором зі службового приміщення охорони, що знаходиться на території ПАТ “Дикергофф Цемент України” за адресою: Миколаївська область Миколаївський район смт.Ольшанське вул.Промислова 9, завдавши матеріальний збиток 1050 грн, протоколами огляду місця події та фотознімками від 12.04.2018 року, довідкою про балансову вартість відео реєстратор “T189 HD FULL 1080 P DV” та флеш карти на 8ГБ загальною вартістю 1050 грн., протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2018 року згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав обвинуваченого ОСОБА_5 , у якого він придбав відео реєстратор за 20 грн.
Вказані докази, суд визнає належними, допустимими та достовірними, а їх взаємозв'язок достатнім та взаємоузгодженим, в розумінні критерію “поза розумним сумнівом” на підтвердження встановлених обставин та механізму заподіяння ОСОБА_5 крадіжки.
За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 доведеною, а його дії правильною кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Відповідно до п.1, 2, 3, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання підсудному, який визнається винним у вчиненні злочину, необхідно дотримуватися вимог ст.65 КК України, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При призначенні покарання у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, відшкодування шкоди завданої потерпілому, сприянні органу розслідування та суду в установленні дійсних обставин вчиненого ним злочину.
Обставин, що обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обираючи міру покарання ОСОБА_5 суд враховує тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризуються задовільно, щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому.
Призначаючи покарання, суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а так само попередження вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи викладене , суд вважає, що ОСОБА_5 слід ізолювати від суспільства, та призначити у відношенні нього покарання у вигляді позбавлення волі.
Крім того, згідно ст.71 КК України, ОСОБА_5 слід приєднати невідбуте покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 вересня 2019 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, приєднати ОСОБА_5 частково невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 вересня 2019 року та призначити йому остаточне покарання п'ять років сім місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обраховувати з 24.12.2020 року зарахувавши термін перебування під вартою з 14 вересня 2018 року по 23 грудня 2020 року включно.
На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
24.12.2020