справа № 489/789/20
провадження №2/489/1419/20
Заочне рішення
Іменем України
24 грудня 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У лютому 2019 року АТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 18571/2018 від 25.07.2018 у загальній сумі 1117422,88 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 25.07.2018 між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - ПАТ «Кредобанк»), найменування якого змінено на АТ «Кредобанк», та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18571/2018, згідно яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 1181537,50 грн., а остання зобов'язалася повернути кредит і сплатити проценти в строк до 24.07.2025.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 21.08.2018 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави, згідно з яким у заставу банку передано автомобіль марки KIA, модель Sorento, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Крім того, для забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №18571/2018/2 від 25.07.2018, відповідно до якого останній зобов'язався відповідати перед банком за виконання позичальником зобов'язань в повному обсязі.
Проте, належним чином позичальник не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 29.11.2019 утворилася заборгованість на загальну суму 1117422,88 грн., яка складається з 1063217,84 грн. заборгованості за тілом кредиту, 24288,37 грн. по процентам, 17355,22 грн. штрафу за невиконання грошових зобов'язань, 10561,45 грн. пені та 2000,00 грн. понесених банком судових витрат.
28.02.2019 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 505, згідно якого запропоновано звернути стягнення на транспортний засіб марки KIA, модель Sorento, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
08.05.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. відкрито виконавче провадження ВП № 59062680 та цьго ж дня винесено постанову про арешт майна боржника, а 24.05.2019 постанову про розшук майна боржника. 31.05.2019 повторно винесено постанову про розшук майна боржника. Але, станом на 17.12.2019 транспортний засіб боржника не вдалося виявити та передати його подальшої реалізації.
Посилаючись на порушення зобов'язань відповідачами, позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів в солідарному порядку.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25.02.2020 забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідачів.
Ухвалою суду від 11.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання, призначене на 16.12.2020, сторони повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Направлена на адресу відповідачів судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Представник позивача надав до суду письмову заяву в якій просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі причини своєї неявки не повідомили та правом на надання відзиву на позов не скористалися.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За положеннями частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.
Судом встановлено, що позивач є правонаступником ПАТ «Кредобанк», що підтверджується витягом із Статуту, затвердженого рішенням акціонера №03/2018 від 29.11.2018.
25.07.2018 між ПАТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №18571/2018.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ним, комісії та інші платежі.
За умовами пунктів 2.1, 2.4 кредитного договору банк видає позичальнику кредит у сумі 1181537,50 грн. на строк до 24.07.2025. Кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.
Відповідно до пункту 3.3 кредитного договору на момент укладання договору сторонами обумовлено значення змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки, надалі первинна процентна ставка, в розмірі 13,49 відсотків річних.
Відповідно до пункту 3.11 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною у відповідності до розділу 3 (Розрахунки між сторонами) цього договору з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов кредитного договору.
За умовами пункту 4.7 кредитного договору банк у випадках, передбачених пунктом 2.10 цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту. процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за цим кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Пунктом 4.8 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний після отримання повідомлення Банку, передбаченого пунктом 4.7 цього кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 30 (тридцяти) календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов'язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання плисового повідомлення Банку.
Відповідно до пункту 3.14 кредитного договору у випадку неповернення позичальником кредиту в строк, визначений пунктом 2.1 цього договору, на вимогу банку позичальник сплачує пеню, вказану в пункті 5.1 цього договору.
Перед укладення кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту.
Встановлено також, що 25.07.2018 між ПАТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки №18571/2018/2, згідно з яким останній зобов'язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором №1857/2018 від 25.07.2018.
Крім того, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, 21.08.2018 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір застави, відповідно до якого у заставу банку передано автомобіль марки KIA, модель Sorento, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У відповідності до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За приписами частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, якою визначено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Правовим наслідком порушення зобов'язання стаття 611 ЦК України встановлює сплату неустойки, яка у розумінні статті 549 цього Кодексу може бути штрафом чи пенею. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною другою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Окрім того, у статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаного нормою закону підставою для бухгалтерського облік господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено із наявних в матеріалах справи меморіальних ордерів №40977665 та №40978680 від 25.07.2018, а також банківської виписки про рух коштів по рахунку, на виконання умов кредитного банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту відповідачу ОСОБА_1 виконав повністю.
Разом із цим, позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на 29.11.2019 заборгованість становить 1117422,88 грн. та складається із 1063217,84 грн. заборгованості за кредитом, 24288,37 грн. по процентам, 17355,22 грн. штрафу за невиконання грошових зобов'язань, 10561,45 грн. пені та 2000,00 грн. понесених банком судових витрат.
Як вбачається із змісту позову та розрахунку, позивачем пред'явлена вимога про повне дострокове погашення заборгованості відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, отже позивач скористався своїм правом та змінив строк виконання основного зобов'язання. При цьому, враховуючи порушення зобов'язань позичальником не має значення чи направлялися відповідачам відповідно до умов кредитного договору та поруки письмові вимоги про усунення порушення та дострокове погашення кредиту та інших платежів, оскільки така зміна відбулася внаслідок звернення банку до суду.
Жодних сумнівів щодо правильності наведеного розрахунку заборгованості, за винятком 2000,00 грн., у суду немає.
Будь-яких належних та допустимих доказів в заперечення вказаних обставин, зокрема, щодо відсутності заборгованості за кредитним договором, відповідачами не надано.
Щодо позовних вимог про стягнення 2000,00 грн. судових витрат то позивач не надав доказів на підтвердження несення таких витрат, які не входять в розмір судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, та їх нарахування не передбачено умовами кредитного договору.
Із досліджених письмових доказів також встановлено, що 28.02.2019 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №505, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на транспортний засіб марки KIA, модель Sorento, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса, згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. відкрито виконавче провадження ВП № 59062680 та того ж дня винесено постанову про арешт майна боржника, а 24.05.2019 постанову про розшук майна боржника. 31.05.2019 повторно винесено постанову про розшук майна боржника.
Як слідує з позовної заяви, станом на 17.12.2019 транспортний засіб боржника не вдалося виявити для його передачі для подальшої реалізації.
Доказів спростування наведеного, матеріали справи не містять.
Згідно з частиною першою статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.
У відповідності до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, суд приходить до висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів на користь АТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 1115422,88 грн., яка складається із 1063217,84 грн. заборгованості за кредитом, 24288,37 грн. по процентам, 17355,22 грн. штрафу за невиконання грошових зобов'язань та 10561,45 грн. пені.
Щодо позовної вимоги про стягнення 2000,00 грн. судових витрат, така вимога задоволенню не підлягає через недоведеність.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 16731,16 грн. (16761,34 х 99,82%)
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» суму заборгованості за кредитним договором № 18571/2018 від 25.07.2018 у розмірі 1115422,88 грн., яка складається з 1063217,84 грн. заборгованості за кредитом, 24288,37 грн. по процентам, 17355,22 грн. штрафу за невиконання грошових зобов'язань, 10561,45 грн. пені.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в сумі 16731,16 грн. (по 8365,58 грн. з кожного).
У іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства «Кредобанк» відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк», ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, 78;
відповідачі: - ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Повний текст судового рішення складено 24.12.2020.
Суддя І.В.Коваленко