Справа № 489/3142/20
Номер провадження 1-кп/489/761/20
Іменем України
24 грудня 2020 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7
розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1
встановив
На розгляді Ленінського районного суду м. Миколаєва перебувають матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 діб. В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив про те, що обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінились, а також строк дії запобіжного заходу закінчується 20.11.2020.
Потерпіла та представник потерпілого підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, вказавши, що прокурором не надано доказів наявності ризиків. Тяжкість кримінального правопорушення не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу.
Вислухавши думки сторін судового провадження, дослідивши клопотання, судом встановлено такі обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до приписів ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.
При зміні запобіжного заходу на особисте зобов'язання судом встановлено існування ризику переховування від суду.
Особисте зобов'язання є найм'якшим запобіжним заходом і полягає в забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконанні покладених на нього обов'язків.
Суд вважає, що ризики, які існували при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не зменшилися і не змінилися, тому наявні підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, як найбільш м'якого з передбачених законом запобіжних заходів і який, виходячи з встановлених обставин, зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 179, 194 КПК України, суд
постановив
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Строк запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 діб, тобто до 22.02.2021, з наступними обов'язками:
- прибувати за кожним викликом до Ленінського районного суду м. Миколаєва;
- не відлучатися без дозволу суду за межі Миколаївської області;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або реєстрації, а також місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що в разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1