Справа № 466/8498/19
(заочне)
14 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі
головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.
секретар СТЕПАНЮК Н.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Кам'янка-Бузька районна державна адміністрація Львівської області як орган опіки та піклування (Львівська область, Кам'янка-Бузький район, вул. Незалежності, 27 про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів,
17.10.2019р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та збільшення розміру аліментів на її утримання щомісячно в розмірі 1000 грн., які підлягають індексації, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Позов обґрунтовує тим, що з 20 травня 1995 року він перебував з відповідачкою ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 31.10.2014 року. Від подружнього життя вони мають троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За два роки до розірвання шлюбу відповідачка ОСОБА_3 залишила сім'ю та пішла проживати окремо, діти залишились проживати з ним та перебували повністю на його утриманні та вихованні.
23.06.2015 року рішенням Шевченківського районного суду м. Львова задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно в розмірі по 600,00 грн. (шістсот гривень) на кожну дитину, які підлягають індексації відповідно до закону, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, 23.04.2015р. року рішенням Шевченківського районного суду м. Львова задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щомісячно в сумі 800грн. до завершення навчання у Львівському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту.
ОСОБА_3 з часу залишення сім'ї, життям та здоров'ям дітей не цікавиться, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової та будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання та утримання дітей вирішуються позивачем. На даний час двоє дітей повнолітні. Позивач створив нову сім'ю, неповнолітня донька ОСОБА_3 вважає матір'ю його теперішню дружину ОСОБА_6 . Вони проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачка ОСОБА_3 фактично самоусунулась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та догляду за малолітньою дитиною, аліментів не сплачує.
Провадження по справі відкрито ухвалою від 11.11.2019р. за правилами загального позовного провадження.
Відповідачка відзиву на позов не подала.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на вказані у позовній заяві обставини. Просить позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилася з невідомих причин, про час та місце розгляду справи була повідомлена рекомендованим листом за місцем проживання.
Представник органу опіки та піклування - Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі представника органу опіки та піклування, при вирішенні спору покладається на розсуд суду. Одночасно направив на адресу суду висновок комісії з питань захисту прав дитини Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації від 20.11.2020р. про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, у відповідності до вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши позивача, дослідивши висновок комісії від 20.11.2020р. та інші докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.
Відповідно до вимог ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, а також сама дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Статтею 164 ч.1 СК України передбачений перелік підстав, за наявності однієї з яких мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, в тому числі якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст.150 СК України, яка визначає обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини : 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Судом встановлено, що матір'ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - відповідачка по справі.
Малолітня дитина ОСОБА_3 проживає з батьком та його дружиною ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .
Батько займається вихованням дитини, матеріально забезпечує її, слідкує за станом здоров'я дитини.
Мати ОСОБА_3 фактично самоусунулась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та догляду за дитиною, аліментів згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23.06.2015 року не сплачує.
Відповідно до Висновку №11/5 від 20.11.2020 року орган опіки та піклування - Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При розгляді даного питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, відповідачка ОСОБА_3 не з'явилась, вмотивованих пояснень щодо неналежного виконання батьківських обов'язків не надала.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» п.16 роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 20 від 19.12.2008 р. - ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції, визначення компетентними органами, що розлучення дитини з батьками необхідне в якнайкращих інтересах дитини може бути необхідне у випадку, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до Положень Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, принципово визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Частиною 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний та духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Ті ж самі принципи закріплені вищезазначеною Декларацією прав дитини, відповідно п. 6. та п. 7 якої проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Дитина повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.
Сама поведінка відповідачки, котра не з'явилися в судове засідання по вказаній справі, не з'явилася і на засідання комісії з питань захисту прав дитини, яка розглядала питання доцільності позбавлення її батьківських прав, свідчить про її байдуже ставлення до дитини, можливе позбавлення її батьківських прав щодо неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За нормами ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Як було встановлено в судовому засіданні, 23.06.2015 року рішенням Шевченківського районного суду м. Львова задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно в розмірі по 600,00 грн. (шістсот гривень) на кожну дитину, які підлягають індексації відповідно до закону, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідачка ухиляється від виконання даного обов'язку, аліменти на утримання дитини не надає.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що розмір присуджених відповідачці аліментів підлягає збільшенню.
Суд враховує той факт, що на даний час дитина підростає, в зв'язку з чим збільшилися витрати на її утримання, що законодавчо підтверджується прожитковим мінімумом для осіб вказаної категорії, та змін до сімейного законодавства.
Відтак, суд вважає за необхідне змінити розмір аліментів, стягуваних за рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 23.06.2015р., та стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1000 грн., які підлягають індексації, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення з відповідачки аліментів за попереднім рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 23.06.2015р. припиняються з дня набрання рішенням суду законної сили.
З відповідачки підлягають стягненню в користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі сплаченого судового збору та в доход держави судовий збір щодо вимог про зміну розміру аліментів.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,280,282 ЦПК України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989р., Декларацією прав дитини, ст.ст.150,155,164,166 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , ІНПП суду не відомий), батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Змінити розмір аліментів, що стягаються з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , ІНПП суду не відомий) в користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 23.06.2015р.
Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , ІНПП суду не відомий) в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1000 грн., які підлягають індексації, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У зв'язку із зміною розміру аліментів припинити з дня набрання рішенням суду законної сили стягнення з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , ІНПП суду не відомий) аліментів на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 23.06.2015р.
Стягнути зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , ІНПП суду не відомий) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_1 ІНПП НОМЕР_2 ) 768,40 грн. судового збору.
Стягнути зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , ІНПП суду не відомий) в доход держави 840,80 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Повний текст рішення складено 23.12.2020р.
Повний текст рішення складено 23.12.2020р.
Суддя Н. Л. Луців-Шумська