Справа № 459/2440/20
Провадження № 2/459/1122/2020
(заочне)
24 грудня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Савіцької Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
09.09.2020 року представник позивача звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 32 049,36 грн. заборгованості за кредитним договором №б/н від 28.12.2012 р. та 2 102, 00 грн. судового збору. В обґрунтування позову послався на те, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 28.12.2012 року. Так,відповідно до укладеного договору № б/н від 28.12.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді початкового встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому збільшився до 28 500,00 грн., проте умов укладеного договору належним чином не виконав. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором заборгованість відповідача станом на 19.05.2020 року становить 32 049,36 грн..Також стверджує, що при підписанні анкети-заяви відповідач погодився із Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які разом становлять між ними договір про надання банківських послуг.
Ухвалою від 16.09.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 13:30 год. 19.10.2020 року з повідомленням сторін, який було відкладено на 10:00 год. 20.11.2020 р. у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному. В подальшому розгляд справи було відкладено на 15:30 год. 24.12.2020 р.у зв'язку із відсутністю відомості про вручення відповідачеві повідомлення про дату, час і місце судового розгляду.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача подав разом із позовною заявою письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач у судові засідання 20.11.2020, 24.12.2020 рр. не з'явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки не повідомив. При цьому, відповідачем не було подано відзиву.
На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
28.12.2012 р. сторони уклали кредитний договір у вигляді заяви-анкети, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 1 000,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому 22.05.2018 р. було збільшено до 28 500,00 грн..
У вказаній вище заяві-анкеті зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
До кредитного договору позивач додав: 1) витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; 2) витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які викладені на сайті https://privatbank.ua. При цьому, позивач стверджує, що вони є невід'ємними частинами спірного договору.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача станом на 19.05.2020 р. становить 32 049,36 грн. та складається із: 22 229, 32 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 9 820,04 грн. - заборгованості за простроченими відсотками.
У заяві позичальника процентна ставка не зазначена.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «Приватбанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Разом з цим, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з ст. 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Приватбанку», що містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідачв, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Вище викладені висновки й міркування відповідають позиції Великої Палат Верховного Суду, що викладена у постанові від 03.07.2019 р. по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
У даній справі відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримав вимог законодавства про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаний сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення заборгованості за тілом кредиту.
За таких обставин та міркувань суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту.
Поряд з цим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті банку у анкеті-заяві, тому що витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна та Умов та правил надання банківських послуг в «Приватбанку» не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 2 102,00 грн. (сплачений позивачем судовий збір) ? 22 229,32 грн. (розмір задоволених вимог) / 32 049,36 грн. (заявлений розмір вимог) = 1 457, 94 грн..
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.12.2012 року у сумі 22 229 (двадцять дві тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 32 коп., що становить суму заборгованості за тілом кредиту.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 1 457 (одну тисячу чотириста п'ятдесят сім) грн. 94 коп. судового збору.
У решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.12.2020 р.
Суддя: Н. Я. Отчак