465/4435/20
1-кп/465/1112/20
судового засідання
24.12.2020 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова, в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 186 КК України,-
У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває вказане кримінальне провадження, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , аргументуючи свої вимоги тим, що наявні ризики, які зазначені в ухвалі Франківського районного суду м. Львова від 17.09.2020 р. не припинили існувати.
Обвинувачений заперечив щодо заявленого клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17.09.2020 р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 15.11.2020 року включно.
Визначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43940 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області р/р 37315022000757, Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі по тексту ЄСПЛ), вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання.
ЄСПЛ наголошує у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства від 28.10.1994, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для отримання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні «особливої категорії злочинів», а у справі «Боротюк проти України» від 16.10.2010 визнає, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою. У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, та ризик ухилення обвинуваченого від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.
Суд, виходячи з практики ЄСПЛ, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України, також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників процесу, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання у разі визнання винуватим обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, обставини, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпали; наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченого, вік, стан здоров'я та стадію розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити строк дію запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів.
Разом з тим, відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення обвинуваченому обов'язків, передбачених цим Кодексом. Таким чином, на підставі ч.3 ст.183 КПК України суд дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченому ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Враховуючи особу обвинуваченого, його майновий стан, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає, що достатньою для забезпечення виконання обвинуваченому ОСОБА_4 покладених на нього КПК України обов'язків буде застава, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43940 гривень.
На підставі абз. 2 ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов'язки обвинуваченому ОСОБА_4 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою застави.
Керуючись ст.ст.177,178, 183, 197, 314, 315, 331 КПК України, суд,-
клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 21.02.2021 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43940 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області р/р 37315022000757, Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною ним періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та
місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному
провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші
документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Франківського районного суду м.Львова, має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівської Установи виконання покарання УДПтСУ у Львівській області .
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Львівської Установи виконання покарання УДПтСУ у Львівській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово Львівську місцеву прокуратуру №3 та суддю Франківського районного суду м. Львова у даному кримінальному провадженні.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 у 01.10.1982, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити начальнику Львівської установи виконання покарань № 19.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що згідно Рішення Конституційного Суду від 13.06.2019 № 4-р/2019 вони вправі оскаржити дану ухвалу суду до Львівського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1