Справа № 206/4154/20
Провадження № 2/206/1081/20
16 грудня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя Маштак К.С.
за участю:
секретаря судового засідання Гергіль Ю.І.,
представника позивача Пантелеєвої Г.С.
відповідача ОСОБА_1
представника третьої особи Коробко П.І.
представника третьої особи Назарчук Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , треті особи: Управління-служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, Управління-служба у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
І. Стислий виклад позиції представника позивача, відповідача та представників третіх осіб.
Представник позивача в обґрунтування своїх позовних вимог з урахуванням уточнень зазначила, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , яка з 30 червня 2020 року перебуває на обліку в управлінні-службі у справах дітей Шевченківської районної у місті Дніпрі ради у зв'язку з тим, що мати ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, зловживає алкогольними напоями, веде антигромадський спосіб життя. 13 березня 2020 року о 22.15 через оператора лінії «102» до чергової частини Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що біля будинку АДРЕСА_1 лежить разом з дитиною жінка в стані алкогольного сп'яніння. Працівники поліції прибули за даною адресою та виявили там ОСОБА_1 разом з донькою, ОСОБА_3 . Жінка знаходилася в стані алкогольного сп'яніння, виражалася нецензурною лайкою та була брудно вдягнена. Інспекторами ЮП 14 березня 2020 року, було складено акт «Про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку» та доставили ОСОБА_3 , 2015 року народження, до міської лікарні № 6, у зв'язку з тим, що її матір поводила себе неадекватно та за її місцем мешкання були антисанітарні умови. Працівниками патрульної поліції відносно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст. ст. 173, 184 КУпАП. На матір дитини неодноразово складалися протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 184, ст. 173, ч.ч. 2, 3 ст. 178 КУпАП. На даний час дитина, ОСОБА_3 , знаходиться у КЗСЗ «Центр соціальної підтримки дітей» Довіра». Спеціалістами управління-служби у справах дітей Шевченківської районної у місті Дніпрі ради неодноразово здійснювався вихід за адресою проживання ОСОБА_1 та проводилися профілактичні бесіди, які не вплинули на її поведінку, тому матір дитини було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 01 липня 2020 року, де було проведено бесіду з ОСОБА_1 та вирішено готувати позов про позбавлення її батьківських прав. За інформацією управління-служби у справах дітей Шевченківської районної у місті Дніпрі ради ОСОБА_1 була позбавлена батьківських прав по відношенню до першої дитини, у 2019 році народила третю дитину та написала від неї відмову у пологовому будинку. Керуючись викладеним, представник позивача просила позбавити відповідача батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій формі у розмірі ј частка зі всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на користь особи, яка буде виконувати обов'язки законного представника її дитини ОСОБА_3 (а.с. 1-2, 30-32).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та зазначила, що дитину в неї забрали, коли дитина спала, а не на вулиці. Вона дійсно була в стані алкогольного сп'яніння, але на ногах стояла. Вона не працює, її співмешканець працює водієм.
Представник третьої особи Управління-служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Дніпрі ради в судовому засідання підтримала позов, просила позов задовольнити та зазначила, що відповідач не зацікавлена в розвитку дитини, вдома немає елементарних санітарних умов, дуже брудно. Відповідач жодного разу не відвідувала дитину.
Представник третьої особи Управління-служба у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради в судовому засідання підтримала позов, просила позов задовольнити.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
10.09.2020 до суду надійшла дана позовна заява з додатками, яка ухвалою судді від 11.09.2020 залишена без руху (а.с. 1-23, 26).
25.09.2020 на виконання ухвали судді від 11.09.2020 до суду надійшла уточнена позовна заява (а.с. 30-33).
01.10.2020 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.10.2020 (а.с. 36).
24.11.2020 в судовому засіданні було долучено відповідь КЗСЗ «Центр соціальної підтримки дітей «Довіра» ДМР, залучено в якості третіх осіб Управління-службу у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради та ОСОБА_2 та відкладено підготовче судове засідання на 16.12.2020 (а.с. 50-51).
16.12.2020 судом заслухано вступне слово представника позивача, відповідача та представників третіх осіб та досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи (а.с. 59-60).
16.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Державна реєстрація проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України (а.с. 5, 22).
Згідно із висновком Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, як органу опіки та піклування від 09.09.2020 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . було визнано доцільним позбавити батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
Згідно копії наказу Шевченківської районної у місті Дніпрі ради Управління-Служби у справах дітей від 30.06.2020 № 15, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на облік дітей, що виховуються в сім'ї, у якій батьки ухиляються від виконання обов'язків (а.с. 7).
Згідно копії відповіді Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, 13 березня 2020 року о 22.15 через оператора лінії «102» до чергової частини Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що біля будинку АДРЕСА_1 лежить разом з дитиною жінка в стані алкогольного сп'яніння. Працівники поліції прибули за даною адресою та виявили там ОСОБА_1 разом з донькою, ОСОБА_3 . Жінка знаходилася в стані алкогольного сп'яніння, виражалася нецензурною лайкою та була брудно вдягнена. Інспекторами ЮП 14 березня 2020 року, було складено акт «Про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку» та доставили ОСОБА_3 , 2015 року народження, до міської лікарні № 6, у зв'язку з тим, що її матір поводила себе неадекватно та за її місцем мешкання були антисанітарні умови. Працівниками патрульної поліції відносно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст. ст. 173, 184 КУпАП. Данні обставини також підтверджуються копією рапорту інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ташилко К. від 14.03.2020 (а.с. 8, 9).
Відповідно до копії акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 14.03.2020, 13.03.2020 о 21 год. 00 хв. була виявлена по вул. Козака Мамая у дворі дитина жіночої статті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайдена дитини майже не розмовляла (а.с. 10).
Згідно копії листа КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 6» ДМР від 16.03.2020 № 5/258 було повідомлено, що 14.03.2020 о 01 год. 00 хв. бригадою швидкої медичної допомоги в лікарню була доставлена дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На дитину складений акт поліції від 14.03.2020 (а.с. 11).
Згідно з копією акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_1 від 16.06.2020, встановлено, що мати не виконує свої батьківські обов'язки належним чином. Не займається вихованням та утриманням своєї доньки ОСОБА_3 , не створила відповідних умов для проживання дитини. ОСОБА_1 веде антигромадський спосіб життя, зловживає алкогольними напоями (а.с. 12).
Відповідно до копії відповіді КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» ДМР від 17.06.2020 № 689/20 наданої на запит начальника управління-служби у справах дітей Шевченківської районної у місті Дніпрі ради від 15.06.2020, ОСОБА_4 та її дитина ОСОБА_3 не мають декларації із лікарем КНП «ДЦПМСД № 2» ДМР та не укладали декларації ні в якому лікувальному закладі. За медичною допомогою мати з дитиною не зверталася та будь-яка медична документація відсутня. До лікарів мати з дитиною не зверталася, так як не вважала за потрібне (а.с. 13, 15).
Згідно копії письмових пояснень ОСОБА_1 наданих Начальнику управління служби у справах дітей Шевченківського району, остання пояснила, що 14.03.2020 поліція забрала її доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відвезла у лікарню № 6. В той час ОСОБА_1 була не в тверезому стані. На даний момент умов для проживання для неї та її доньки не має, але найближчим часом вона вирішить це питання (а.с. 14).
Згідно копії акту від 11.12.2019, складеного членами комісії - Управління-служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради, 11.12.2019 членами комісії здійсненого вихід за адресою: м. Дніпро, вул. Солов'їна, однак поспілкуватися з мешканцями будинку не вдалося, ніхто до комісії не вийшов. Зі слів сусідів, в будинку мешкає подружжя старшого віку, молодої жінки з дитиною сусіди ніколи не бачили (а.с. 17).
Згідно копії відповіді Дніпровського ВП ДРВП ГУНП в Дніпропетровській області, в ході перевірки було встановлено, що 16.02.2020 ОСОБА_1 , 1992 р.н. разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 , та донькою ОСОБА_3 приїздили до АДРЕСА_2 , але наступного дня повернулися до м. Дніпро і більше в с. Новомиколаївка їх ніхто не бачив. На даний час будинок порожній, ніхто в ньому не проживає (а.с. 18).
Згідно копії повідомлення начальника управління-служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради від 25.06.2020 № 4/03-01-1023, встановлено, що ОСОБА_1 у 2019 році покинула у пологовому будинку народжену нею 23 вересня 2019 року дівчинку, в подальшому зареєстровану органом опіки та піклування виконкому Чечелівської районної у місті Дніпрі ради як ОСОБА_7 , управлінням-службою у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради проводилися заходи щодо можливого повернення ОСОБА_7 в біологічну родину. З'ясовано, що ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає. ОСОБА_2 пояснила, що декілька років тому надала дозвіл доньці, ОСОБА_1 , па проживання її з ОСОБА_3 за місцем реєстрації, проте через два дні ОСОБА_1 , забравши дитину, зникла разом з грошима ОСОБА_2 , її речами та предметами побуту. Власниця будинку, ОСОБА_2 , не має наміру і бажання проживати разом з донькою, не бажає займатися вихованням онуків. Можливості скласти акт обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2 не надала, на сьогодні уникає спілкування з працівниками управління-служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради, на телефонні дзвінки не відповідає. ОСОБА_7 перебуває на первинному обліку в управлінні-службі у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради, має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, перебуває на повному державному забезпеченні у комунальному закладі «Кам'янський спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради (а.с. 19).
Відповідно до копії повідомлення Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 07.07.2020 № 457/2-3123, відносно ОСОБА_1 , згідно наявно бази даних, неодноразово складалися протоколи про адміністративні правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 184, ст. 173, ч.ч. 2, 3 та ст. 178 КУпАП (а.с. 21).
Згідно копії повідомлення КЗСЗ «Центр соціальної підтримки дітей «Довіра» ДМР від 07.10.2020, ОСОБА_3 знаходиться в даному закладі з 16.03.2020, її мати ОСОБА_1 жодного разу не відвідувала свою дитину, не забезпечує її, матеріальну допомогу не надавала, не цікавилася життям та здоров'ям дитини, рекомендації адміністрацією та вихователем не надавались, родичі та знайомі дитину не відвідували (а.с. 47).
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтями 11 та 12 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Згідно ч. 4 ст. 5 СК України, Держава бере під свою охорону кожну дитину-сироту і дитину, позбавлену батьківського піклування.
Відповідно до ч. 8, 10 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї, кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Згідно ч. 5, 6 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44 - ю сесією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 і ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом принципів 2, 4, 6, 7 Декларації прав дитини від 20.11.1959 дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір'ю. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки. Суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права.
У той же час, ст. 164 СК України обумовлює підстави позбавлення батьківських прав. Так, мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, є хронічними алкоголіками або наркоманами.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У п. 54 рішення ЕСПЛ «Хант проти України» (від 07.12.2006), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27.11.1992 і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 07.08.1996, п. 78.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років, що відповідає положенням ст. 165 СК України.
З огляду на викладене, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини, враховуючи особу відповідача, яка зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, яка була позбавлена батьківських прав по відношенню до першої дитини, у 2019 році народила третю дитину та написала від неї відмову у пологовому будинку, яка залишила малолітню доньку ОСОБА_3 на вулиці, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, у відношенні якої постійно складаються протоколи про адміністративні правопорушення за ст. ст. 173, 175, 178, 184 КУпАП, яка не вважає за необхідне надавати будь-яку матеріальну допомогу, допомогу у вихованні, навчанні, оздоровленні, без жодної на те поважної причини, як тяжка хвороба, інвалідність, тощо, яка, також, не з'являється до КЗСЗ «Центр соціальної підтримки дітей «Довіра» ДМР, де наразі перебуває ОСОБА_3 , що свідчить про повну байдужість до своєї дитини, відсутність будь-яких натяків на те, що відповідач реально розуміє та усвідомлює, що своєю безвідповідальною поведінкою, остання ставить під ризик психоемоційний стан своєї малолітньої дитини, її розвиток та її майбутнє, оскільки будучи поряд та продовжуючи обраний відповідачем спосіб життя, вона є негативним прикладом, який може перейняти дитина, що може негативно вплинути на здоров'я та життя дитини, суд приходить до обґрунтованого висновку, що наразі, існують достатні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обставин, які перешкоджали б відповідачу виконувати свої батьківські обов'язки судом не встановлено.
Згідно ч. 2 ст. 166 СК України, особа яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язків щодо утримання дитини.
Частиною 3 ст. 166 СК України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Відповідно до ст. 180 СК України та ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно вимог ст. 181 СК України одним з способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини є стягнення аліментів.
Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй від 20.11.1959, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Виходячи із вищевикладених норм, враховуючи, що першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, суд вважає, що з відповідача мають стягуватись аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на особистий рахунок дитини у Державному ощадному банку України.
Частинами 4, 5 ст. 167 СК України передбачено, що якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Враховуючи відсутність будь-яких заяв зі сторони третіх осіб про передання їм дитини, суд вважає необхідним передати малолітню дитину органу опіки та піклування Шевченківської районної у місті Дніпрі радидля подальшого влаштування.
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав - ч. 1 ст. 169 СК України.
Таким чином, відповідач не позбавлена права на відновлення своїх батьківських прав, за наявності підстав, передбачених законодавством.
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 80 ЦПК України презюмує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, рішення ЄСПЛ в справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010).
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, вислухавши доводи представника позивача, відповідача та представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 19, 150, 157, 164, 180-183, 191 СК України, ст. 11, 12 Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -
Позовні вимоги Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , треті особи: Управління-служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, Управління-служба у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Передати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 органу опіки та піклування Шевченківської районної у місті Дніпрі радидля подальшого влаштування.
Стягнути з ОСОБА_1 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частки від всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на особистий рахунок дитини у Державному ощадному банку України.
Аліменти стягувати на користь опікуна або відповідної установи, куди буде влаштована дитина.
Стягнення здійснювати з 10.09.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1681,60 грн.
Реквізити сторін:
Шевченківська районна у місті Дніпрі рада, як орган опіки та піклування - місцезнаходження: м. Дніпро, вул. М. Грушевського, 70, ЄДРПОУ 34059261;
ОСОБА_1 - місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Управління-служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Дніпрі ради - місцезнаходження: м. Дніпро, вул. М. Грушевського, 70, ЄДРПОУ 23643692;
Управління-служба у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради - місцезнаходження: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 51, ЄДРПОУ 25514504;
ОСОБА_2 - місце проживання: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 24.12.2020.
Головуючий суддя: К.С. Маштак