Справа № 946/8613/19
Провадження № 6/946/384/20
Іменем України
23 грудня 2020 року Ізмаїльській міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Баннікової Н.В.
при секретарі - Ромалійській М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл подання старшого державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степанова М.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника відносно ОСОБА_1 , -
Старший державний виконавець Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степанов М.О. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, посилаючись, зокрема, на те, що на виконанні Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження з виконання судового наказу № 946/8613/19, виданого 08.01.2020 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ТМ «ІТКЕ» боргу в розмірі 16716,44 грн. Зазначає, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, до Ізмаїльського МРВ ДВС боржник не з'являвся, згідно з останнім актом державного виконавця від 18.11.2020 року у боржника відсутнє майно та кошти, на які можливо звернути стягнення.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Згідно п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Отже, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Відповідно до положення ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Так, відповідно до акту державного виконавця від 18.11.2020 року встановлено, що з виходом за адресою: АДРЕСА_1 , майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє.
Під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не зважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Постановою від 28.02.2020 року відкрито виконавче провадження.
Як вбачається з відповідей на запит до ДФС України про джерела отримання доходів та до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії та осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.
Однак, відсутність у особи коштів, майна тощо не є свідченням ухилення від виконання зобов'язання, оскільки відсутність майна вказує на відсутність у боржника реальної можливості виконати свій обов'язок з незалежних від нього об'єктивних обставин. Тільки те, що боржник не з'явився до Відділу ДВС, не є підставою для висновку про ухилення від виконання зобов'язання, а тим паче у ситуації, що такі майно та доходи реально відсутні, не достатні, під обтяженням тощо.
Таким чином, з матеріалів, представлених державною виконавчою службою до суду, не вбачається доказів ухилення від виконання зобов'язань відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, керуючись ст.441 ЦПК України, п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», -
У задоволенні подання старшого державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степанова М.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника відносно ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
Суддя:/підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Н.В.Баннікова