24 грудня 2020 року
м. Київ
справа №812/1663/17
адміністративне провадження №К/9901/48859/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у складі колегії суддів: Ястребової Л.В. (головуючого), Гайдара А.В., Компанієць І.Д. у справі № 812/1663/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонєцке об'єднання Азот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Приватне акціонерного товариства «Сєвєродонєцке об'єднання Азот» (далі - ПрАТ «Сєвєродонєцке об'єднання Азот», позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 25.10.2017 № 0007581402.
2. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у задоволенні даного позову відмовлено.
3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року скасовано.
3.1. Адміністративний позов ПрАТ «Сєвєродонєцке об'єднання Азот» до Офісу ВПП ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
3.2. Визнано протипрваним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25.10.2017 № 0007581402.
3.3. Стягнуто на користь ПрАТ «Сєвєродонєцке об'єднання Азот» (код ЄДРПУО - 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДФС (код ЄДРПУО - 39440996, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 360 (три тисячі триста шістдесят) гривень.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1. За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами № 28/16-11 від 04.11.2016, № 28-16-14 від 10.11.2016, № 28/16-09 від 04.11.2016, № 28/16-20 від 29.11.2016, № 28/16-19 від 29.11.2016, , № 28/16-08 від 03.11.2016, № 28/16-02 від 27.10.2016, № 28/16-18 від 29.11.2016, № 28/16-21 від 30.12.2016, № 28/16-22 від 30.12.2016, Договір управління майном від 17.05.2013 за період з 01.07.2016 по 01.09.2017 згідно з отриманою податковою інформацією уповноваженого банку АТ «Кліринговий дім», складено акт від 27.09.2017 № 3251/28-10-14-02/33270581, в якому зафіксовано порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валют» по наступних контрактах: № 28/16-11 від 04.11.2016, укладений з компанією «ZNGS AG» (Швейцарія); № 28/16-09 від 04.11.2016, укладений з компанією «ZNGS AG» (Швейцарія).
4.2. На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25.10.2017 № 0007581402 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 82 318,46 грн.
4.3. Посилаючись на викладене, вважаючи зазначене повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
5. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковими підставами для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, визначених відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), є знаходження суб'єкта господарювання на території проведення антитерористичної операції та наявність у нього сертифіката Торгово-промислової палати України, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору). Проте, позивачем під час вирішення спору такого сертифіката Торгово-промислової палати України не представлено.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд мовтивував своє рішення тим, що позивач є особою, на яку не поширюється відповідальність передбачена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР, та не повинен надавати сертифікат Торгово-промислової палати України, а тому у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу пені за несвоєчасні розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року.
8. Касаційна скарга аргументована тим, що обов'язковими підставами для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобовязань, визначених законом, є знаходження СГД на території проведення антитерористичної операції та наявність сертифікату ТПП, який підтверджує наявність обставин непереборної сили відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР, якого позивачем до перевірки не надано. Крім того зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте без повного і всебічного зясування всіх обставин справи та доказів, що мають значення для вирішення спору по суті.
9. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
10. За змістом статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
11. Водночас цією нормою передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
12. Так, Правлінням Національного банку України прийнято постанови від 03.03.2015 № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» та від 03.06.2015 № 354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», пунктом 1 яких встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
13. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
14. Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
15. Зазначений Указ Президента України набрав чинності 14.04.2014.
16. Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII визначено, що періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
17. Отже, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України не приймався, тобто період проведення антитерористичної операції триває.
18. На виконання вимог Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких в охоплений перевіркою період здійснювалась антитерористична операція, до якого, зокрема, включено м. Сєвєродонецьк, Луганської області, де знаходиться ПрАТ «Сєвєродонєцке об'єднання Азот».
19. За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки позивач в охоплений перевіркою період здійснював діяльність на території проведення антитерористичної операції, то в податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування йому пені в порядку статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
20. Аналогічна правова позиція наведена також в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 812/625/17 (К/9901/42244/18).
21. Доводи відповідача, підтримані судом першої інстанції, щодо необхідності подання товариством у спірному випадку сертифіката Торгово-промислової палати України на підтвердження форс-мажорних обставин суд відхиляє з огляду на те, що частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) єдиною підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом визначено здійснення таким суб'єктом діяльності на території проведення антитерористичної операції. Додаткових умов вказана стаття не містить.
22. З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
23. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
24. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
25. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 812/1663/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонєцке об'єднання Азот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
26. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Cуддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко