23 грудня 2020 року
Київ
справа №640/6951/20
адміністративне провадження №П/9901/390/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування рішення №61492682/6-20 від 10 березня 2020 року, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 10 березня 2020р. №61492682/6-20 оформлене як "повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання" та зобов'язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист №1 від 29 січня 2020р., виданий Верховним Судом у справі №9901/988/18.
Ухвалою від 30 червня 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження у справі за цим позовом.
Ухвалою від 31 липня 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/6951/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування рішення №61492682/6-20 від 10 березня 2020 року передано на розгляд Верховного Суду.
Постановляючи ухвалу від 31 липня 2020 року про передачу справи на розгляд до Верховного Суду, суд першої інстанції керувався нормами статті 74 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, суд виходив з того, що оскільки виконавчий документ видано Верховним Судом, а тому адміністративна справа підлягає розгляду останнім.
Вирішуючи питання про прийняття справи до провадження, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частинами 1,2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом
Суд звертає увагу, що вимоги даної статті спрямовані на виокремлення критеріїв визначення юрисдикції судів щодо розгляду справ, пов'язаних із оскарженням рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців.
Частиною 1 статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Разом з тим, частиною 4 статті 22 КАС України встановлено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Дана норма містить вичерпний перелік справ, які можуть бути предметом розгляду Верховного Суду як суду першої інстанції, серед яких відсутні справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців.
Таким чином, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як судом першої інстанції.
Зі змісту положень статті 20 КАС України, яка регламентує питання розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, вбачається, що дана справа належить до предметної підсудності окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , місцезнаходженням Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є м. Київ, вул. Городецького 13.
Отже, з урахуванням вимог частини 1 статті 25 КАС України, дана справа підлягає розгляду окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого охоплює м. Київ. Таким судом згідно Указу Президента України від 16.11.2004 року №1417/2004 є Окружний адміністративний суд міста Києва.
За правилами пункту 3 частини першої статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, зокрема, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З приводу недопущення спорів між адміністративними судами щодо підсудності, колегія суддів зазначає, що зі змісту статті 30 КАС України слідує, що такі спори не допускаються між судами однієї інстанції.
У цьому випадку йдеться про виключну підсудність спору про скасування рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Окружному адміністративному суду міста Києва та виключну підсудність цього спору, який може бути розглянутий Верховним Судом, тільки як судом касаційної інстанції, після розгляду справи по суті судом першої та апеляційної інстанцій. Тобто, йдеться про різну інстанційну підсудність.
За наведених обставин колегія суддів зазначає, що у цьому випадку правило, яке встановлено частиною першою статті 30 КАС України про заборону спору між адміністративними судами, не порушується.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 30 червня 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування рішення №61492682/6-20 від 10 березня 2020 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті справи №640/6951/20 до провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування рішення №61492682/6-20 від 10 березня 2020 року, оскільки в даному випадку Верховний Суд за інстанційною підсудністю є судом касаційної інстанції.
Керуючись статтями 22, 29, 30, 171, 287 КАС України, суд,-
Відмовити у прийнятті до провадження справи № 640/6951/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування рішення №61492682/6-20 від 10 березня 2020 року.
Передати справу № 640/6951/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування рішення №61492682/6-20 від 10 березня 2020 року за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду