Справа № 159/4571/20
Провадження № 2/159/1122/20
23 грудня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Денисюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Гарбар О.В.
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном,
У вересні 2020 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просила зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою 07104000000:10:002:0026 площею 0,0154 га з цільовим призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 шляхом надання вільного доступу до стіни квартири АДРЕСА_2 та здійснити за власний кошт демонтаж дерев'яного паркану і частини паркану з металопрофілю.
За наслідками врегулювання спору за участю судді сторони досягли домовленості щодо розташування забору між земельною ділянкою позивача та земельною ділянкою, яка перебуває у фактичному користуванні відповідача та надали спільну письмову заяву про затвердження угоди про примирення.
Відповідно до ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди, якщо умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб та є виконуваними.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для визнання мирової угоди.
Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0154 га, кадастровий номер 0710400000:10:002:0026, належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі рішення Ковельської міської ради Волинської області від 27.04.2017 року № 24/29.
На даній земельній ділянці розташована квартира АДРЕСА_3 , яка відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 31 травня 2012 року, виданого згідно з розпорядженням органу місцевого самоврядування № 8728 від 31 травня 2012 року, належить ОСОБА_1 . Право власності зареєстроване Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» згідно Витягу про державну реєстрацію прав №35378551 від 04.09.2012 року.
Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки 0710400000:10:002:0026 сусіднім землекористувачем ОСОБА_1 на межі від «Г» до «А» є ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_4 .
Між сторонами тривалий час існують неприязні відносини через облаштування огорожі між домогосподарствами.
Зокрема, непорозуміння виникали через те, що розташування газового лічильника відповідача перешкоджало встановленню огорожі згідно землевпорядної документації позивача.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено.
Постановлено зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування його майном, надавши йому вільний доступ до стіни його квартири АДРЕСА_2 для підтримання її належного стану, а саме: покласти на ОСОБА_3 обов'язок демонтувати прибудовану до вказаної стіни бетонно-цегляну огорожу довжиною 1 м. 20 см. та перенести квартирний вузол обліку природного газу (газовий лічильник квартири АДРЕСА_5 будинку) на інше місце, яке не вимагатиме узгодження з позивачем ОСОБА_1 і не створюватиме йому перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 17 липня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом переносу квартирного вузла обліку природного газу (газового лічильника кв. №2) скасовано, ухвалено відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом переносу квартирного вузла обліку природного газу (газового лічильника кв. №2).
Після виконання судових рішень відповідач знову облаштувала паркан у спосіб, який перешкоджав позивачу користуватись земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності.
В межах процедури врегулювання спору за участю судді сторони демонтували паркан та облаштували новий за погодженою схемою, яка надана суду.
Такі дії сторін відповідають вимогам ст.319 ЦК України за змістом якої власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них, що забезпечує дотримання принципу добросусідства.
За умовами поданої суду мирової угоди сторони дотримались вказаних вимог законодавства та досягнули домовленості, щодо порядку користування суміжними земельними ділянками.
Таким чином, умови мирової угоди відповідають положенням законодавства та не порушують прав чи інтересів сторін, а також є виконуваними. Підстави для відмови у її затвердженні відсутні.
В силу ст.207, п.5 ст.255 ЦПК України провадження у справі слід закрити.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.142 ЦПК України, відповідно до яких у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі суд ухвалює про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, щодо інших судових витрат у разі відсутності домовленості кожна сторона несе половину витрат.
При зверненні до суду позивач сплатив 840,80 гривень судового збору, тому з державного бюджету підлягають поверненню 420,40 гривень.
Також позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмір 5000 гривень та 800 гривень на оплату робіт спеціаліста геодезиста, що підтверджено відповідними касовими ордерами та квитанціями.
Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати в розмірі (5000+800+420,40):2=3110,20 гривень.
Керуючись ст.207, п.5 ст.255, ст.256 ЦПК України, ст. ст.13,319 ЦК України, ст.103 ЗК України, суд -
Затвердити мирову угоду укладену між представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно якої сторони погодили облаштування паркану між сусідніми земельними ділянками за адресою АДРЕСА_6 та АДРЕСА_5 ) відповідно до схеми від 26.11.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3110 (три тисячі сто десять) гривень 20 копійок.
Зобов'язати Ковельське управління Державної казначейської служби України Волинської області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним 12.08.2020 року на р/рUA128999980313181206000003004 (отримувач Ковельське УК (м.Ковель) 22030101, код отримувача 37788874, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)), судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок, згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.1798077894.1 від 12.08.2020 року.
Провадження у справі закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 27.06.2002 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_6 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 04.03.1997 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_7 .
Повний текст судового рішення складено 23.12.2020 року.
ГоловуючийТ. В. Денисюк